Жодна справжня чеснота не може існувати без любові
Проблема
гармонійного розвитку особистості школяра – одна з найактуальніших у реалізації
концепції Нової української школи. Людина – духовна істота, вона прагне не
тільки до фізичного розвитку, а й до духовного становлення. Ідея актуалізації
духовного потенціалу особистості у процесі навчання та виховання в школі
набувають дедалі більшої популярності у наш час. Особливого значення у цьому
процесі набуває християнський практикум на уроках основ християнської етики як
діяльнісно – зорієнтований прийом формування духовної компетентності школярів.
Про структуру, алгоритм та тематику практикуму у 5- 9 класах йшлося на вебінарі
«Християнський практикум – практикум
доброчесності».
Бути
чесним означає бути відкритим, довіряти та бути достойним довіри. Бути
доброчесним означає відстоювати те, у що віриш, що є правильним, що є найвищою
цінністю. Цінності формуються в прояві. Саме про такий підхід у системному
духовному зрості кожної людини наголошував у своєму виступі «Основи духовного
життя» о. Іван Зозуля, голова комісії з питань освіти Тернопільсько –
Зборівської Архиєпархії УГКЦ. Він розставив основні акценти на формуванні системи
духовного зросту школяра:
- якщо дитина в школі вчиться від випадку до
випадку,знання її будуть опосередковані, далекі від системних. Так і з
духовністю. Потрібна щоденна клопітка наполеглива праця;
- важливо навчити дітей любити не лише ближнього, але й роботу,
яку виконуєш. «Жодна справжня чеснота не може існувати
без любові»,- писав Св. Тома Аквінський. Любити – дарувати себе повністю Богу і вибраній справі
– головне покликання кожного землянина;
- людина віри повинна боротись із зарозумілістю і недбальством.
А ще… духовне життя неможливе без покори.
Учасники
вебінару звернулись з проханням до отця Івана Зозулі відновити реколекції для
вчителів основ християнської етики.
