На допомогу класному керівнику                    

                                  Орієнтовна пам’ятка   

            для організації дистанційного навчання

 1. ЄДИНА НАВЧАЛЬНА ПЛАТФОРМА І МОДЕЛЬ КОМУНІКАЦІЇ. У школі узгодьте, які інструменти і кошти будуть використовуватися для різних предметів. Переконайтеся, що у вас і ваших учнів є доступ до необхідних технологій.

 2. ВАЖЛИВО РОЗУМІТИ, що ситуації в сім’ях можуть відрізнятись. Дуже ймовірно, що в сім’ях є діти різного віку і тільки один доступний електронний пристрій для роботи. Сім’ї повинні планувати свій режим навчання, але водночас не можна змушувати всіх бути в мережі одночасно, наприклад, о 9:00.

3. РЕГУЛЯРНА СПІВПРАЦЯ З БАТЬКАМИ.

Установіть регулярне спілкування з батьками - те, як учитель буде зв’язуватися з учнем та батьками та як батьки будуть інформувати вчителя про процес навчання дитини. У багатьох школах це забезпечує класний керівник.

 4. У КОЖНОГО УЧНЯ РІЗНІ МОЖЛИВОСТІ НАВЧАННЯ.

Обставини в кожній родині можуть відрізнятися. Якщо немає іншої можливості, підтримуйте зв’язок телефоном; для навчання використовуйте також підручники та друковані навчальні матеріали.

 5. СКЛАДІТЬ ЩОТИЖНЕВИЙ ПЛАН НАВЧАННЯ ДЛЯ УЧНІВ.

Розробіть навчальну програму, узгоджену між усіма вчителямипредметниками. Запропонуйте учням щотижневий план занять із розподіленим часом для роботи онлайн, план самостійної роботи, читання та консультацій.

 6. ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ не означає проведення уроків лише в режимі онлайн. Важливо, щоб в учнів були чіткі інструкції щодо завдань, які необхідно виконати, був доступ до навчальних матеріалів. Регулярний зворотний зв’язок про досягнуті результати важливий, але не слід його вимагати щодо кожного завдання. Підбір кожним учителем своїх інструментів може спричинити розгубленість серед учнів і зробити процес навчання ще більш повільним.

 7. ПОТРІБНО ВИКОРИСТОВУВАТИ НАЯВНІ НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ.

 Використовуйте наявні навчальні матеріали: підручники, цифрові ресурси, відео, телепрограми, експрес-уроки, буктрейлери, художні фільми. Не створюйте власний новий матеріал у великих обсягах.

8. УЧНЯМ ПОТРІБНО БІЛЬШЕ ЧАСУ, щоб опанувати програму дистанційно. Рекомендують зменшити обсяг навчального матеріалу на 30-40% у середніх класах і принаймні на 20% у старших.

9. КОНТРОЛЬ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ має відбуватися також в особливих формах: тестування в режимі онлайн, літературні диктанти, творчі та нестандартні завдання. При виконання контрольних та письмових робіт учні копіюють відповіді з різних сайтів. Тому саме творчі завдання ( створені вчителем) дають можливість об’єктивно оцінити учня.

10.ВАЖЛИВО РОЗУМІТИ, що необхідно надати певний час для онлайнконсультації з можливістю індивідуального спілкування з учнями, у яких є додаткові питання і які потребують роз’яснень учителя, коментарів або заохочення.

http://koippo.in.ua/arhiv/mvisnuk/mv_56.pdf?fbclid=IwAR09_aQGh1czVlAHexy-BoaBOkcGaPcKQ9M9FbPojANubcZt8UFDleixQOE

МІСІЯ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА                                      В АДАПТАЦІЇ  П'ЯТИКЛАСНИКІВ 

     Питання адаптації – одне з найважливіших питань у роботі класних керівників , які працюють з учнями 5 класу. Дуже часто воно недооцінюється всіма членами освітнього процесу. Для п’ятиклас-ників багато нових вчителів, батьки не можуть змиритися з тим, що знизились бали, а окремі вчителі ідуть на урок до учнів 5 класу з небажанням враховувати особливості адаптації цього віку…

     Учні 5 класу тримають у пам’яті  уроки з початкових класів, де переважала гра. Гра має бути присутня і у 5 класі і на уроках і в позаурочний час.

    Пропоную декілька ігор для адаптації п’ятикласників.

 Вправа "Вгору по веселці"

"Гора знань." На дошці або в середині кола закріплюється малюнок "Шкільний шлях" (зображення гори: лівий схил зображений у вигляді крутого підйому. Це 1-4-й класи. Вони можуть бути зображені уступами, кожен з яких необхідно підписати на малюнку. Далі зображено ділянку шляху в районі вершини. Він більш пологий, майже плато: 5-6-й класи - невеликий підйом, 7-й клас – ледь помітна вершина, 8-9-й класи - початок полого спуску, 10-й і 11 -й класи – правий схил гори, спуск (відстані між классами повинні бути однаковими, їх необхідно позначити прапорцями або стрілками). Учасникам потрібно на цій лінії знайти своє нинішнє місце на "Шкільному шляху».

Пропонуємо їм пофантазувати, що вони мандрівники, за плечима яких важкий підйом. Подолавши найважчу частину свого шляху, вони майже досягли його середини і вирішили зробити привал. Подорожні на відпочинку згадують пройдений шлях і обмірковують майбутню дорогу.

-         Що запам'яталося, які зустрічалися труднощі?

-         Що допомогло їх подолати? (Можна запропонувати продовжити фразу: "У початковій школі мені найбільше запам'яталося ..."), висловлюються усі по колу, передаючи один одному  м'яч. 

Відзначивши найбільш цікаві вислови,  звертаємо увагу на те, що всі учасники мають досить великий шкільний досвід, тому подальший шлях повинен бути легше.

-          Яким він буде? Знову всі висловлюються по колу: "У п'ятому класі мені хотілося  б ..." (у висловлюваннях підкреслюються оптимістичні очікування).

      -Що нового з'явилося в шкільному житті в зв'язку з переходом в 5-й клас?  - Все нове, щоз'явилося в 5-му класі, - це цікаво або важко?

 Після висловлювань учні підводяться до думки, що й важко, і цікаво, при цьому в кожного п'ятикласника вже є достатній досвід для подолання труднощів (ви – досвідчені мандрівники, які подолали майже половину дороги).

Основна частина. Звертаємо увагу учасників на відрізок "Шкільної колії" з 5-го по 9-ий і повідомляє, що це найважливий відрізок шляху, який і називається «Основна ланка школи». Що значить основна ланка, пояснюють бажаючі, передаю чим'яч один одному (підкресліть, що основне - це головне, те, від чого залежить все інше). Повідомляємо, що всі учасники приступили до подолання основної частини свого шкільного шляху, і пропонуємо подумати, як поводяться при цьому досвідчені мандрівники. Висловлюються всі бажаючі (перевіряють, чи все взяли з собою, чи надійні поруч товариші, чим можуть допомогти  іншим). За аналогією пропонується сказати, який багаж взяли з собою п'ятикласники – висловлюються всі бажаючі (знання, досвід шкільного життя і т. п.). У чому надійність однокласників?

Вправа "Комплімент"

Учасники, сидячи в колі, по черзі беруть у руки м'яч, інші повинні назвати найбільш привабливі риси того учасника, у якого в руках в даний момент знаходиться м'яч, (провідний підкреслює найбільш вдалі висловлювання учасників).

Вправа"Створи свою планету"

 (Учасники об`єднуються на мікрогрупи, їм дається лист ватману і гуаш).
Вам необхідно намалювати "Планету" на якій вихотіли  б жити зі своїми однокласниками, придумати назву свого малюнка. Роботи учні викладаються на підлозі в центрі кола. Далі необхідно презентувати свою роботу іншим группам учасників.
Після обговорення кожної "Планети" учасники відповідають на питання, що їм подобається в кожній з робіт (висловлення по колу). Ведучий підводитьучнів до необхідності об'єднання найбільш вподобаних частин малюнків в одну загальну планету їх класу, на якій буде комфортно себе почувати кожний з учасників. Отриманій "Планеті" дається назва.

Вправа «Продовж фразу»

Обладнання: малюнок сходинок з цифрами (1-11)

Інструкція: На дошці малюнок 11 сходинок . Одна сходинка -  це один рік вашого навчання в школі. В школи ви навчаєтесь вже 5-й рік. Ви закінчили початкову школу, де в минулому році ви були найстарші учні та перешли в старшу школу, де ви найменші учні. Продовжте фразу: «У початковій школі мені найбільше запам’яталося…»,  «В п’ятому класі мені хотілося б …» Усі по колу проговорюють ці фрази  та передають один одному м’ячик.

Вправа « Квітка толерантності»

Обладнання: різнокольорові пелюстки, серединка квітки, скотч.

(розподіл учнів на 3 групи по кольорам пелюстків для квітів)

Діти, у мене є квітка, але допоможіть мені зробити ії  красивою, їй потрібні пелюстки, і не прості, а з рисами толерантності.

(діти роблять надписи на пелюстках и прикріплюють їх до квітки)

 Вправа « Відчуй дружню підтримку»

Станьте усі у коло, опустіть руки, між вами повинна бути відстань у крок, а тепер станьмо всі на одну ногу і стоїмо так, намагаючись втримати рівновагу. Добре, важко було так стояти? А тепер беремо за плечі сусідів, обіймаємося і також стоїмо на одній нозі.

-         Скажіть коли було легше стояти на одній ніжці, в першому чи другому випадку?

-         Що цим можна сказати? Так, правильно,  про підтримку з боку оточуючих. Завдяки якій ми можемо витримати будь - які негаразди та проблеми.

Презентація ТУТ

 https://drive.google.com/file/d/1M8lpvSlXlW50E3vjhaRN3V0FWOya4LuH/view?usp=sharing 

 

Добавьте подпись

        Шановні колеги! 

Прожили ми перший тиждень такого довгожданого навчання. Півроку без вчителів, однокласників, без невгамов-ного дзвінка на урок…Якими будуть наші вихованці? Ці та багато інших питань виникало у кожного з нас. Та найбільше хвилювало одне: «З чого починати? Який рівень залишкових знань школярів?» Після діагностичних уроків рекомендую провести підсумок за запропонованою методикою усім відомої А.М.Богосвятської.

На парті наклеїти наліпки трьох кольорів:зелений,жовтий, червоний.

Коли діти приходять на урок, вони розсідаються в три групи,в залежності від того, як вони самі розцінюють свої знання з повторення вивченого під час дистанційного навчання.

Ті учні, які сідають в зелену групу, отримують один набір завдань і почина-ють працювати самостійно. Їм допомога вчителя не потрібна. Вони тему добре зрозуміли і розібралися.  

Ті, які обирають жовту групу, розуміють, що для них тема в цілому ясна і доступна, але треба іноді запитати уточнення у вчителя.

І ті діти, які сідають до червоної групи, потребують  допомоги вчителя. Можливо, вони не впоралися з домашньою роботою; у них багато запитань з нової теми. І вчитель більшу частину уваги, зворотнього зв’язку буде нада-вати їм. Проста ідея. Можливо, багато хто з вас про це знає і систематично використовує. Учні таку кольорову диференціацію приймають, оцінюють самі себе адекватно.

І головне, діти не бояться сказати, що вони нічого не зрозуміли, а сміливо за потреби йдуть до червоної групи. Там вони не сидять тихо, не відводять очі: «Хоч би мене не запитали». Вони відкрито сигналізують, що хочуть розібратися в темі, і отримують вчасний зворотній зв’язок.

Більше можна дізнатись у Натхненнику А.М.Богосвятської https://bogosvyatska.com/

 

Християнська етика та засоби              її виховання

Початок ХХІ століття у шкільній освіті відзначається впровадженням у її зміст курсів духовно-морального спрямування. Духовно-моральне виховання підростаючого покоління є необхідною передумовою соціальних реформ в українському суспільстві та їхнього успішного проведення з орієнтацією на майбутнє країни, оскільки недооцінка процесу формування особистості призводить до соціальних деформацій, суспільної апатії громадян та інших негативних явищ.

Заняття з християнської етики сприяють розвитку у дітей мислення, зв’язного мовлення, пам’яті, інтересу до знань, естетичних смаків, творчих здібностей, виробленню правильних уявлень про світ, взаємозв’язок у цьому світі, формуванню у дітей високих духовних якостей.

Серед моральних цінностей християнства відзначимо  ідею оптимістичного, радісного сприйняття світу. У щоденному житті маємо безліч факторів, які несуть із собою жаль і смуток. Без віри подолати всі негаразди надзвичайно важко.

 Однією з цілей морального розвитку особистості є формування етичних знань і переживань.

Особливе місце у вихованні посідають такі форми й методи прилучення дітей до світу християнських цінностей, які передбачають поєднання за допомогою художньо-музичних образів традиційних форм роботи з художньою діяльністю самих учнів

Презентація ТУТ

https://drive.google.com/file/d/1Ejd3qXLtMT7ws-X7UwnCdeOuXjIExaix/view?usp=sharing 

Додаток
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 11.08.2020 № 1/9-430              

   

      

                                          УЧИТЕЛЯМ ОСНОВ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЕТИКИ

Методичні рекомендації

про викладання курсів духовно-морального спрямування

у 2020/2021 навчальному році

 

Міністерством затверджено Типову освітню програму для закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, складовою якої є навчальний план (наказ МОН від 20.04.2018 № 405). Згідно з таблицею 13 Типової освітньої програми у 5 – 6 класах може вивчатись предмет «Етика» або курси духовно-морального спрямування. Тобто предмет «Основи християнської етики» може вивчатись за рахунок інваріантної складової. У початковій школі, а також у 7 – 11 класах курси духовно-морального спрямування можуть вивчатись за рахунок варіативної складової.

Натепер Міністерством рекомендовано такі програми: «Основи християнської етики», «Християнська етика в українській культурі», «Православна культура Слобожанщини», «Біблійна історія та християнська етика», «Школа подружнього життя». Перелік розміщено на сайті Інституту модернізації змісту освіти.  

Зазначені курси є дисциплінами світоглядного, культурного та освітньо-виховного спрямування. Вони не є вченням віри, не включають релігійних обрядів, не ставлять за мету залучення до певної конфесії. Викладання предметів передбачає виховання в учнів поваги до свободи совісті, релігійних та світоглядних переконань інших людей; здатності до співжиття в полікультурному та поліконфесійному українському суспільстві. Вивчення зазначених курсів в закладах загальної середньої освіти є можливим лише за умови письмової згоди батьків та за наявності підготовленого вчителя. 

Відповідно до українського законодавства викладати такі  курси  можуть особи, які мають педагогічну освіту та документ про проходження відповідної курсової підготовки.

Викладання основ християнської етики та інших предметів духовно-морального спрямування в закладах загальної середньої освіти  можливе за умови письмової згоди батьків та за наявності  підготовленого вчителя.  При цьому просимо враховувати ситуацію, коли не всі діти відвідують зазначені курси. У такому випадку ці заняття повинні бути в розкладі першим або останнім уроком.

Для належного підвищення кваліфікації вчителів етики та інших  курсів духовно-морального спрямування, обміну досвідом, підвищення якості викладання можуть бути створені районні (міські) методичні об’єднання вчителів, творчі групи, кабінети тощо.

Зміст курсів духовно-морального спрямування не передбачає катехізацію, неприпустимим є також нав’язування учителем дітям власних поглядів у ставленні до тих чи інших Церков, примусу дітей до молитви під час уроків, відвідування церковних служб тощо.

Предмети духовно-морального спрямування слід викладати в тісній співпраці з батьками, інформувати батьківську громадськість про особливості християнської етики, давати їм можливість відвідувати уроки і позакласні заходи з предмета.    

Програмами суспільних дисциплін (історія,  правознавство, громадянська освіта) передбачено години резервного часу, які вчитель  використовуватиме на власний розсуд.

Календарне планування навчального матеріалу здійснюється учителем безпосередньо в навчальних програмах. Можна користуватись також окремими брошурами, зробленими на основі навчальних програм. На основі календарних планів вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначається ними самостійно. Поурочними  планами для вчителів можуть слугувати також методичні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України. Під час розроблення календарних планів вчитель може на власний розсуд використовувати резервні години – планувати проведення   практичних, контрольних  робіт, семінарів, засідань  круглих столів тощо.  

Крім того, учитель на свій розсуд може об’єднувати уроки узагальнення і тематичний контроль; зробивши відповідні записи в журналі.

Учнівські зошити з предметів суспільно-гуманітарного циклу     переглядаються учителем один раз на семестр і   бал за ведення зошита може (за бажанням вчителя) виставлятись в журнал. При виставленні тематичних оцінок вчитель на власний розсуд може враховувати або ні оцінку за ведення зошита. 

Підручники, посібники, робочі зошити, атласи та контурні карти, зошити для контролю і корекції навчальних досягнень тощо, що використовуються на уроках, повинні мати гриф Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальної літератури, рекомендованої міністерством розміщено на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». Зазначений перелік постійно оновлюється.