Емоційний інтелект як складова наскрізних умінь  

                      школяра НУШ

Емоційна грамотність, емоційний інтелект, емоційна спритність,  емоційна компетентність – ці словосполучення об’єднує одна велика тема ЕМОЦІЇ. Кожного дня ми відчуваємо певні емоції. Але чи вміємо розуміти власні емоції або емоції іншої людини? Чи вміємо управляти емоціями?

Сьогодні, кожен з нас хоча б один раз зустрічався з рекомендаціями щодо розвитку емоційного інтелекту, цей навик входить в топ-10 soft skills, які актуальні як на роботі так і в особистому житті.

Емоційний інтелект – це здатність розуміти, усвідомлювати і управляти власними емоціями, своєю мотивацією, думками і поведінкою, регулювати свій емоційний стан, а також це вміння управляти емоційними станами інших людей, помічати їхні актуальні потреби, співпереживати і розвивати їхні сильні сторони.

Розвиваючи свій емоційний інтелект, ми стаємо уважніші до себе, своїх відчуттів, бажань і потреб, водночас, це дозволяє нам краще розуміти інших людей, відчувати їхні потреби, мотиви, поведінку.

Дослідження ізраїльського психолога Рувера Бар-Она підтверджує, що рівень емоційного інтелекту зростає з отриманням життєвого досвіду і може зростати з віком, проте ми можемо розвивати емоційний інтелект вже сьогодні.

З метою формування в школярів емоційного інтелекту присутні опрацювали методику «Чарівна країна почуттів». Дана методика розвиває у дітей здатність до рефлексії емоційної поведінки, розвитку навичок самоконтролю. 

Питання аналізу та використання навчальних матеріалів та педагогічних стратегій для навчання школярів  конструктивно керувати своїми емоціями запропонувала Гордіюк Надія, консультантТКМЦНОІМ.                                                                                               

Презентація ТУТ:https://docs.google.com/presentation/d/1aNsT1zBzO-TAMeZPaz2tIZYUQtDh-dk-/edit?usp=sharing&ouid=117268985661481783389&rtpof=true&sd=true

 

     

Педагогіка партнерства як основа формування  

             інноваційного освітнього простору

               Як налагодити співпрацю між учасниками освітнього процесу? Як зробити так, щоб батьки стали активними учасниками шкільного класного життя? Як створити цікаве і безпечне освітнє середовище для школярів? Про ці та інші проблеми велась розмова на вебінарі класних керівників.

             Перегляд відео «Притча про довгі ложки» змотивував присутніх до роздумів про педагогіку партнерства, про вирішення насущних проблем.

             Шляхи, форми і методи розвитку педагогічного партнерства в українських школах розглянуто на прикладах окремих педагогічних ситуацій. Запропонована система ігор – активаторів на батьківських зборах:рольова гра «Машинка», «Паперовий літачок», «Продовж речення». Присутні обговорили постулати педагогіки співробітництва: відповідаль-ність, рівність,добровільність,довіра і повага.

 Педагогіка партнерства важлива і незамінна з огляду на те, що:

По-перше, сприяє створенню атмосфери, в якій найкраще розкривається потенціал кожного учня, формується його ініціативність і креативність. А це – один із ключових активів сучасного світу.

По-друге, партнерство задовольняє потребу в значимості і приналежності та зменшує рівень стресу, що, зрештою, допомагає інтелекту працювати ефективніше.

По-третє, такий формат стосунків найкраще готує молодих людей до професійної діяльності і ролі активного громадянина у відкритому світі.

Презентація ТУТ:  https://docs.google.com/presentation/d/1gsq5EseAzniQdbjVRHr9Q-ugnJXXvwFl/edit?usp=sharing&ouid=117268985661481783389&rtpof=true&sd=true