вівторок, 9 квітня 2024 р.

 

            Від екології думки до екології довкілля…

 

«Не від людини, а від природи суть усього. Виховання йде від природи, що вливає в серце сім’я доброї волі. Природа блага – всьому початок, а без неї ніколи не бувало благості. Коли все будує премудра природа, чи не єдина вона і вигоює,   і навчає?»: писав Григорій Савич Сковорода.

Головне завдання у збереженні природи є  екологічне виховання – формувати особистість з новими категоріями екологічного мислення, поведінки, взаємовідносин між націями і природою, відповідальності за всіх, у тому числі – майбутніх поколінь, усвідомлення універсальності тісних взаємозв’язків і взаємозалежності всього живого й неживого на планеті Земля.


З цією метою проведено вебінар для класних керівників, вчителів біології та географії: « Формування екологічної грамотності і здорового способу життя школярів у контексті концепції НУШ».

Учасники роздумували над питаннями екології думки, здорового способу життя для духа, душі і тіла, екологією навколишнього середовища.

Консультант ТКМЦНОІМ Козловська Лариса розкрила питання екології навколишнього середовища в Україні у час війни.


Педагоги обговорили дискусійне питання: «У здоровому тілі – здоровий дух» (не завжди у здоровому тілі живе здоровий дух, бо кіллер здоровий тілом не має здорового духа).

Презентація ТУТ:

https://docs.google.com/presentation/d/1a9j2Rn1J3q6z1rKhEoBBx6JcoMlKR_oS/edit?usp=sharing&ouid=117268985661481783389&rtpof=true&sd=true

четвер, 4 квітня 2024 р.

 

Навчально – методичне забезпечення курсу

“Духовність і мораль в

           житті

  людини і суспільства”

 

Формувати в учнів моральні чесноти і цінності. Мотивувати до зміцнення духовного здоров’я. Формувати вільну особистість, яка визнає загально-людські й національні цінності, керується морально – етичними критеріями та почуттями громадянської відповідальності у власній безпечній поведінці; виховати громадянську свідомість, зорієнтовану на патріотичне почуття належності до власної країни та її добробуту – така мета курсу «Духовність і мораль в житті людини і суспільства».

Зустріч з авторами і співавторами навчального посібника до курсу сприяла глибокому, грунтовному розумінню поставлених завдань та методичному забезпеченню уроків.

Сіданич Ірина Леонідівна, доктор педагогічних наук, професор, гарант магістерської програми “Християнська педагогіка. Капеланство” Університету менеджменту освіти НАПН України, авторка посібника наголосила на основні постулати викладання курсу «Духовність і мораль…», продемонструвала структуру посібника.

Сурело Євген, магістр, співавтор , аспірант Університету менеджменту освіти НАПН України розкрив методичний супровід викладання нового предмета, зацікавив інноваційними вправами, які розміщені на сторінках посібника. Запропонував власне бачення наступності у викладанні даного курсу у 8-9 класах.

 








вівторок, 26 березня 2024 р.

 

Навчально – діяльнісні ігри в освітньому процесі як основа  

                формування особистості школяра

 

Реалізація концепції Нової української школи вимагає пошуку нетрадиційних форм і методів організації освітнього процесу. Відтак, актуалізується проблема впровадження інноваційних методик навчання, зокрема навчально-ігрових технологій, які дозволяють надати нової якості організації та здійсненню освітнього процесу в початковій школі.

Наразі ігрова діяльність є однією з найбільш перспективних методів навчання. Її використовують для розвитку творчого мислення учнів, формування практичних умінь та навичок. Ігрова діяльність дає змогу стимулювати увагу і підвищувати інтерес до завдань, активізувати сприймання навчального матеріалу.



Ігри успішно використовують на початкових етапах навчання, коли учні майбутніх віртуальних навчальних груп знайомляться один з одним. Їх доречно сполучати з різними психолого-педагогічними тренінгами з розвитку навичок комунікації, а також використовувати безпосередньо у процесі навчання.

Слід зазначити, що гра є одним із найважливіших занять дитини. Гра – це не зовсім легке заняття, вона вимагає зусиль і наполегливості. Саме ігрові методи навчання є одним з найефективніших способів вивчення, розуміння та засвоєння важливої інформації. 


Гра – це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, в якому складається й удосконалюється самоврядування поведінкою.

На вебінарі зі вчителями початкових класів особливий інтерес викликала робота з метафоричними картками Олега Шуляка. Ці картинки допомагають торкнутись душі, відчути її, побачити особливі барви і красу.

Учителі спробували створити власні історії з кубиком Рорі.

                               Рекомендації практикуму

1.Перед тим, як проводити гру. необхідно не тільки добре знати її зміст. а й інші важливі моменти: вік, рівень сформованості колективу, місце проведення.

2. Заздалегідь підготувати майданчик. продумати розміщення всіх гравців і весь хід гри.

3. Пояснити правила гри треба коротко і зрозуміло. В разі необхідності зробити пробне проведення.

4.Команди формувати приблизно рівні по силі,Враховувати побажання гравців.

Презентація ТУТ:

https://docs.google.com/presentation/d/1HPrCMob3mLIckFxlcwjn36UU4bH-bD4w/edit?usp=sharing&ouid=117268985661481783389&rtpof=true&sd=true  


 

середа, 14 лютого 2024 р.

 

Емоційний інтелект як складова наскрізних умінь  

                      школяра НУШ

Емоційна грамотність, емоційний інтелект, емоційна спритність,  емоційна компетентність – ці словосполучення об’єднує одна велика тема ЕМОЦІЇ. Кожного дня ми відчуваємо певні емоції. Але чи вміємо розуміти власні емоції або емоції іншої людини? Чи вміємо управляти емоціями?


Сьогодні, кожен з нас хоча б один раз зустрічався з рекомендаціями щодо розвитку емоційного інтелекту, цей навик входить в топ-10 soft skills, які актуальні як на роботі так і в особистому житті.

Емоційний інтелект – це здатність розуміти, усвідомлювати і управляти власними емоціями, своєю мотивацією, думками і поведінкою, регулювати свій емоційний стан, а також це вміння управляти емоційними станами інших людей, помічати їхні актуальні потреби, співпереживати і розвивати їхні сильні сторони.

Розвиваючи свій емоційний інтелект, ми стаємо уважніші до себе, своїх відчуттів, бажань і потреб, водночас, це дозволяє нам краще розуміти інших людей, відчувати їхні потреби, мотиви, поведінку.

Дослідження ізраїльського психолога Рувера Бар-Она підтверджує, що рівень емоційного інтелекту зростає з отриманням життєвого досвіду і може зростати з віком, проте ми можемо розвивати емоційний інтелект вже сьогодні.

З метою формування в школярів емоційного інтелекту присутні опрацювали методику «Чарівна країна почуттів». Дана методика розвиває у дітей здатність до рефлексії емоційної поведінки, розвитку навичок самоконтролю. 

Питання аналізу та використання навчальних матеріалів та педагогічних стратегій для навчання школярів  конструктивно керувати своїми емоціями запропонувала Гордіюк Надія, консультантТКМЦНОІМ.                                                                                               

Презентація ТУТ:https://docs.google.com/presentation/d/1aNsT1zBzO-TAMeZPaz2tIZYUQtDh-dk-/edit?usp=sharing&ouid=117268985661481783389&rtpof=true&sd=true



середа, 7 лютого 2024 р.

 

     

Педагогіка партнерства як основа формування  

             інноваційного освітнього простору

               Як налагодити співпрацю між учасниками освітнього процесу? Як зробити так, щоб батьки стали активними учасниками шкільного класного життя? Як створити цікаве і безпечне освітнє середовище для школярів? Про ці та інші проблеми велась розмова на вебінарі класних керівників.


             Перегляд відео «Притча про довгі ложки» змотивував присутніх до роздумів про педагогіку партнерства, про вирішення насущних проблем.

             Шляхи, форми і методи розвитку педагогічного партнерства в українських школах розглянуто на прикладах окремих педагогічних ситуацій. Запропонована система ігор – активаторів на батьківських зборах:рольова гра «Машинка», «Паперовий літачок», «Продовж речення». Присутні обговорили постулати педагогіки співробітництва: відповідаль-ність, рівність,добровільність,довіра і повага.


 Педагогіка партнерства важлива і незамінна з огляду на те, що:

По-перше, сприяє створенню атмосфери, в якій найкраще розкривається потенціал кожного учня, формується його ініціативність і креативність. А це – один із ключових активів сучасного світу.

По-друге, партнерство задовольняє потребу в значимості і приналежності та зменшує рівень стресу, що, зрештою, допомагає інтелекту працювати ефективніше.

По-третє, такий формат стосунків найкраще готує молодих людей до професійної діяльності і ролі активного громадянина у відкритому світі.

Презентація ТУТ:  https://docs.google.com/presentation/d/1gsq5EseAzniQdbjVRHr9Q-ugnJXXvwFl/edit?usp=sharing&ouid=117268985661481783389&rtpof=true&sd=true

пʼятниця, 26 січня 2024 р.

 


                       Алгоритм  проведення  моніторингу

           освітніх  втрат  на  уроках  зарубіжної  літератури

       Зараз в освіті активно обговорюють питання освітніх втрат, які зумовлені як пандемією, так і війною. Вимушена перерва у навчанні, знищені школи, відсутність очного навчання. Відмінність між очікуваними результатами навчання й реальними становить освітні втрати.

      На вебінарі , присвяченому даній темі, вчителям зарубіжної літератури запропоновано алгоритм проведення моніторингу освітніх втрат  та інстру-ментарій для реалізації мети. Присутні опрацювали методику роботи з асо-ціативними картами, які не лише є діагносту вальними, але й мотивуючими в освітньому процесі.

      Учителька зарубіжної літератури Борщук Людмила (ТАЛУГ ім. І.Франка) провела модель уроку з елементами асоціативних карт (Свято,яке завжди з тобою (за повістю Ульфа Старка «Маленька книжка про любов»).


     Про наступність НУШ у 7 класах, про підручник із зарубіжної літератури розповіла Міляновська Ніна, учителька зарубіжної літератури ТСШ №7.

                           

        

      РЕКОМЕНДАЦІЇ    

            ВЕБІНАРУ

 

1.     Провести діагностику освітніх втрат (діагностувальні та самостійні роботи, тестування, бесіди тощо).

2.     Розробити програму надолуження освітніх втрат.

3.     Зберігати гнучкість календарно-тематичного планування (ущільнення, узагальнення, перерозподіл навчального часу для додаткового вивчення незасвоєних  тем).

4.     Застосовувати технологію диференційованого навчання .

5.     Змінювати формат уроків, використовувати інструменти, що допомагають оптимізувати навчальний матеріал.

6.     Подавати навчальний матеріал блоками.

  1. В освітньому процесі використовувати життєві приклади та ситуації.

понеділок, 22 січня 2024 р.

 

Незабутні враження від УРОКУ У ФОРМАТІ 5D

 

                (сторінками “Натхненника» Анни – Марії Богосвятської)

 


ШПП – швидкі педагогічні прийомиінноваційні методи викладання, тренди 2024 року, сучасні технології мотивації в навчанні, картки-тренажериінструменти штучного інтелекту та багато іншого.

Тривалість: з 9 січня по 1 лютого 2024 р.

2 онлайн-заняття на тиждень, щовівторка і щочетверга, початок занять о 17:00. Сертифікат на 30 год.

                             


Заняття 1. Урок як компас

Заняття 2. Урок як пригода. Zoom-гра

Заняття 3. Урок як враження

Заняття 4. Урок як мурашник

Заняття 5. Урок як проєкт. Zoom-гра

Заняття 6. Урок як диво

Заняття 7. Урок як серіал. Zoom-гра

Заняття 8. Урок як фабрика креативності

                                        Складові 5D:

1) інтерактивність; 2) текст;  3) зображення;   4) аудіо; 5) відео

Усі інші формати, що існують в педагогіці, медіа, культурі – це, по суті, поєднання згаданих 5-ти елементів. І завдяки цим компонентам ми залишаємось на зв’язку з усіма своїми чуттями!

 Наприклад, ви берете мапу, додаєте інтерактивність – виходить інтерактивна мапа.
 Берете фото, додаєте інтерактивність – виходить інтерактивна листівка.
 Берете відео, фото і текст – виходить, приміром, буктрейлер.
 Якщо аудіо та фотографії разом об’єднати – вийде аудіо-слайдшоу, коли під музику гортаються фотографії.

Тобто, формат 5D – це історія про комбінування форматів на сучасному уроці. І таких комбінацій може бути ДУЖЕ багато!

ШПП, або швидкі педагогічні прийоми, – це набір ефективних, лаконічних прийомів викладання, які можуть бути швидко застосовані в класі для підвищення залученості учнів та глибшого засвоєння навчального матеріалу. Це техніки можна легко інтегрувати в різні типи занять та предметів, не вимагаючи значних змін у структурі уроку.