пʼятниця, 26 листопада 2021 р.

 

          Інструментарій та техніки формувального оцінювання

          Одним із найважливіших аспектів педагогічної діяльності є оцінювання здобутих результатів, в ході якого можна встановити успішність і ефективність навчального процесу. В умовах переорієнтування шкільної освіти на компетентнісну парадигму перед учителями постало завдання зміни традиційних підходів до оцінювання навчальних досягнень учнів і розширення інструментарію оцінки.
Педагог має опанувати методи і прийоми, що дають змогу оцінювати предметні, метапредметні й особистісні результати школяра на різних етапах навчального процесу. Ці завдання покликане розв’язати формувальне (внутрішнє) оцінювання.

        Про інструментарій та техніки формувального оцінювання йшлося на 7 освітньому трансфер – містечку інноваційних можливостей у формувально – коригуючій локації вчителів зарубіжної літератури та основ християнської етики.

 


https://docs.google.com/presentation/d/1SrdTUelSOALzddUvHWK9nSTIx5NklEO_/edit?usp=sharing&ouid=117268985661481783389&rtpof=true&sd=true    ПРЕЗЕНТАЦІЯ ТУТ

пʼятниця, 12 листопада 2021 р.

 

                                     

                                        АНОНС

                               25. 11.2021  відбудеться

 Освітнє трансфермістечко інноваційних можливостей D#07 Tmistechko «Формувальне оцінювання в освітньому процесі»    

                              

Пропоную ознайомитись, поповнити  методичну скарбничку знаннями про

 

                                                                      

Інструментарій та техніки формувального оцінювання

 Покликання ТУТ : https://meet.google.com/spn-jccn-hih

середа, 10 листопада 2021 р.


 

    МОЯ  СУПЕРВІЗІЙНА    

                                          СТОРІНКА

 

      На прохання педагогів про

оцінювання учнівських проєктів


 

Проектна діяльність - одна з найпопулярніших форм організації роботи з учнями, що забезпечує досягнення зазначеної мети.

Робота над проектом: формує комунікативні   навички; розвиває пізнавальні інтереси та творчі здібності учнів;

        сприяє систематизації та інтеграції знань.

 

    Оцінювання учнівського проекту

 Показники та критерії за якими буде проводитись оцінювання мають бути простими та зрозумілими. Серед орієнтовних показників, за якими відбувається оцінювання результативності проекту можуть бути:

  значущість та актуальність проблеми проекту;

 доцільність методів дослідження й обробки  даних;

  активність кожного учасника; колективний характер рішень;

 характер спілкування, взаємодопомоги; залучення знань з інших предметів;

  уміння аргументувати свої висновки;

  естетика оформлення презентаційних результатів;

  уміння відповідати на запитання опонентів;

 презентація проекту; використання проектних результатів.

 

 

 

 

четвер, 21 жовтня 2021 р.

 

«Є тільки один ідеал довершеності, перед яким схиляються усі народи. Це ідеал, що його нам дає християнство» (К.Ушинський).

    Одним із першочергових завдань НУШ є забезпечення виховання підростаючого покоління на засадах традиційних українських духовних і моральних цінностей .Тому виникає необхідність вивчення курсу «Основи християнської етики», мета якого – формування в учнів християнських моральних чеснот.

 Пріоритетність духовно – морального виховання у процесі формування життєвих компетентностей школярів – тема чергової зустрічі вчителів основ християнської етики міста Тернополя.

ХХІ століття разом з розвитком інноваційних технологій принесло ряд випробувань у сім’ї учасників освітнього процесу – сучасні діти позбавлені основ здорового дитинства:

-         перевантаження змістом навчальних програм;

-         емоційно неврівноважені батьки або їх відсутність;

-         безперервна зайнятість гаджетами;

-         відсутність збалансованого харчування;

 

За втрату повноцінного дитинства приходить сумна розплата: за останні 15 років:

-         кожна п’ята дитина має розлади психіки;

-         поширеність синдрому дефіциту уваги зросла на 43%;

-         поширеність підліткової депресії зросла на 37%;

-         частота самогубств серед дітей 10-14 років зросла на 200%.

Як би не було боляче,слід визнати що однією з першочергових причин такого жалюгідного становища є глибока бездуховність учасників освітнього процесу. Тому так важливо активізувати роботу вчителя основ християнської етики. Актуальними як ніколи, є слова Митрополита Андрея Шептицького: «У кожну працю треба вкладати своє серце, цілого себе,і то в усіх званнях, бо інакше праця не дає добрих наслідків».

Думками про формування духовності учасників освітнього процесу поділився запрошений на зустріч Голова комісії Тернопільсько – Зборівської  Архиєпархії УГК  о. Іван Зозуля. Отець презентував слухачам тему «Золоте правило у роботі з дітьми ». Глибоко прокоментував стан дітей з різними психологічними проблемами, розкрив шляхи роботи з ними. Наголосив на ролі вчителя основ християнської етики у формуванні компетентностей школяра. Вчителі мали змогу почути відповіді на різноманітні питання духовності та викладання предмету, отримали методичні рекомендації щодо активізації позакласної роботи.

Відео до семінару ТУТ:

https://www.youtube.com/watch?v=qHVD_6cpwLk&ab_channel=%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F%D0%92%D0%95%D0%96%D0%90






 



вівторок, 12 жовтня 2021 р.

 

Формувальне оцінювання – вектор до успіху

     учасників освітнього                      процесу

 У Концепції Нової української школи задекларовано зміни підходів до оцінювання результатів навчання. Одним із таких підходів є формувальне оцінювання, яке вважають оцінюванням для поліпшення навчання.

Формувальне оцінювання має мотивувати і надихати дитину на навчальну діяльність, вияв власних здобутків та сприяти формуванню навичок застосування знань і умінь при виконанні практико орієнтованих завдань.

Формувальне оцінювання пов’язане з такими важливими завданнями:

 - сприяти впевненості учня у власних силах;

- надавати орієнтири, корисні поради на певних етапах навчання;

- сигналізувати про складнощі;

- забезпечувати діалог «учитель-учень»;

- формувати стратегію успішного навчання.

Орієнтирами для конструювання моделі формувального оцінювання у конкретному класі мають бути такі запитання:

- Хто оцінює? Потрібно пам’ятати, що досягнення учня може оцінити не тільки вчитель, а й сам учень.

- Як оцінювати? Оцінювання має проводитись на основі розроблених та затверджених критеріїв, які вчитель повідомляє учням на початку навчання.

-  Що оцінювати? Вміння презентувати набуті знання, спосіб виконання завдань, результати та спосіб їх досягнення, рівень опанування учнями компетентностей тощо.

-  Навіщо оцінювати? Щоб діагностувати складнощі, мотивувати, підтримувати успіхи у досягненні навчальних цілей, виявляти навчальні потреби.

Характерні ознаки формувального оцінювання

ü це не оцінка, а механізм формування навчального процесу;

ü це інструмент підтримки, а не контролю;

ü відбувається під час навчання і є його частиною;

ü оцінює процес навчання;

ü завжди є позитивним;

ü індивідуалізоване;

ü забезпечує зворотний зв'язок, який допомагає зрозуміти наступні кроки в навчанні;

ü усвідомлення самим учнем дистанції між тим, чого він хоче досягти, і тим, де він знаходиться в даний момент;

ü планування того, що учень повинен зробити, щоб цю дистанцію скоротити;

 

Отже, формувальне оцінювання дає можливість учням усвідомлювати й відслідковувати особистий прогрес і планувати подальші кроки з допомогою учителя.  Для педагога формувальне оцінювання означає бути поруч з учнем і вести його до успіху. Учителі використовують інформацію з оцінювання для корегування навчання та забезпечення правильного виконання учнями завдань. Коли наставники регулярно залучають учнів до збирання та перевірки інформації про своє навчання, вони допомагають їм ставати відповідальними  та самостійними. 

Презентація    https://docs.google.com/presentation/d/1eArxJKiif3c08Lg_XxJsdqRPB8fZ3kCy/edit?usp=sharing&ouid=117268985661481783389&rtpof=true&sd=true 

понеділок, 6 вересня 2021 р.


 

                 Запроваджуємо Держстандарт

                       Перші кроки у 5 (пілотних ) класах



Методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі / 5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа»

(Для закладів загальної середньої освіти, які є учасниками  інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти»)


ТУТ:https://docs.google.com/document/d/1v26N4fOo2dv91hrTUW-uLzQ4YvYWnDhf/edit?usp=sharing&ouid=117268985661481783389&rtpof=true&sd=true   


середа, 18 серпня 2021 р.

               Медіаосвіта - важливий компонент освітнього процесу

            Дистанційне навчання в період карантину не лише змусило вчителів за лічені дні перебудувати освітній процес, опанувати нові інструменти організації дистанційного навчання, навчитися вирішувати проблеми, які виникають в процесі роботи, але й дало привід замислитися над цілим рядом запитань. Одне з них – як ефективно налагодити зворотній зв’язок з учнями. Саме це змотивувало тему серпневої зустрічі з вчителями зарубіжної літератури: «Роль мотивації навчальної діяльності та цілепокладання   на онлайн занятті  із зарубіжної літератури

         Присутні ознайомились з  «Медіа-проєктом: навчаємось дистанційно». Переглянули, глибоко пройнялися та проаналізували  урок  формування компетентностей «Дивний народ ці дорослі. Уроки маленького принца» Ничипорук Людмили Євгенівни, вчительки технічного ліцею. Висловили власне бачення вирішення проблем дистанційного уроку.

Структура уроку формування компетентностей

І. ОРІЄНТАЦІЯ, МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ

- (Створення сприятливої атмосфери. Прийоми: епіграфи, інтелектуальна розминка тощо)

- (Прийоми: постановка проблемних питань, зв’язок з життям, з майбутнім, залученням досвіду дітей тощо)

ІІ. ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ

1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

2. Визначення очікуваних результатів

3. Мотивація навчальної діяльності (необхідність знання матеріалу)

ІІІ. ЦІЛЕРЕАЛІЗАЦІЯ

1. Актуалізація й корекція опорних знань

2. Сприйняття й первинне усвідомлення навчального матеріалу, осмислення зв’язків і співвідношень в об’єктах вивчення

3. Узагальнення й систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях, наближених до життєвих

4.Повідомлення домашнього завдання (інструктаж щодо проведення;мотивування необхідності виконання).

IV. РЕФЛЕКСИВНО-ОЦІНЮЮЧИЙ ЕТАП

1. Підведення підсумків уроку

(Прийоми: бесіда, відповіді на запитання щодо змістовного аспекту уроку (наскільки корисним є вивчений матеріал? 2. Рефлексія

(Власне рефлексія усна й письмова, інтелектуальна й емоційна. Прийоми: сінквейн, висновки, «Шкала ефективності», «Лист побажань» тощо)

3. Цінування, оцінювання.

(Оцінювання не лише кінцевого результату, а й роботи в процесі уроку).


Презентація ТУТ:
https://docs.google.com/presentation/d/1knwF78jO73L1BwFSsxesnnO5HmwajYYN/edit?usp=sharing&ouid=117268985661481783389&rtpof=true&sd=true  

Відео урок ТУТ: