Сертифікати за 11 освітнє трансфер - містечко

вчителів зарубіжної літератури та основ християнської етики

ТУТ:

https://docs.google.com/presentation/d/1VaYet2NT9A36KnEx8Haz1pafRAWD7u3x/edit?usp=sharing&ouid=117268985661481783389&rtpof=true&sd=true

 

                              Навчально – діяльнісні ігри

            на уроках зарубіжної літератури

Гра супроводжує людину протягом усього життя, протягом усього існування людства. Граючись, ми навчаємось взаємодії з соціумом, вмінню будувати відносини з людьми. Гра допомагає виявляти витримку, терпіння та передбачає успішну взаємодію з оточуючим світом. У дитини є жага гри, і потрібно її задовольняти. Необхідно не тільки дати їй час пограти, а й заповнити цією грою все життя дитини. Все її життя – це гра. Під час гри дитина вивчає та розуміє світ, в якому вона живе.

Як писав В. О. Сухомлинський: « Я тисячу разів переконувався, що наповнюючи світ фантастичними образами, створюючи ці образи, діти відкривають не лише красу, але й істину. Без казки, без гри дитина не може жити. Без казки оточуючий світ перетворюється в красиву, але все ж намальовану на  полотні картину. Вона змушує  цю  картину ожити. Казка - це свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки і мови».

Про це велась розмова на вебінарі «Навчально – діяльнісні ігри на уроках зарубіжної літератури».

Учителі познайомились з Круглою інтегральною  методикою проведення ігор, асоціативними картами, кубиками Рорі.

 

Мета: розкрити роль і місце навчально – діяльнісних ігор в освітньому процесі як основу формування особистості школяра.

Завдання:

- поглибити й розширити знання  педагогів про дидактичні принципи організації ігор та вимоги до їх проведення;

- сформувати практичні навички використання навчально – діяльнісних ігор в освітньому процесі.

                         Рекомендації вебінару

       Завдання вчителя при підготовці і проведенні  ігор

1.Добираючи ігри, продумуючи ігрову ситуацію, необхідно обов’язково поєднувати два елементи – пізнавальний та ігровий.

2.Створюючи ігрову ситуацію відповідно до змісту програми, вчитель повинен чітко спланувати діяльність учнів, спрямовувати її на досягнення поставленої мети.

3. Готуючись до уроків,заздалегідь підготувати необхідний дидактичний матеріал, продумати послідовність ігрових дій, організацію учнів, тривалість гри, контроль, підведення підсумків і оцінювання.

4. Проводити ігри, створювати ігрові ситуації важливо на кожному уроці. Це особливо стосується 5 класу – перехідного періоду, коли учні ще не звикли до тривалої напруженої діяльності.

5.Гра на уроці не повинна проходити стихійно, вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою. Насамперед учні повинні засвоїти правила гри. Загальні правила мають бути єдиним для всіх ігор.

 

 

                               

          Інструменти   

       комунікації

    вчителів та учнів

  у стресових ситуаціях

    Живемо в особливий час війни. Кожен день відчуваємо великий потік інформації, губимося, втомлюємося. Спілкуючись з усіма учасниками освітнього процесу. Як зосереджуватись і не розпорошувати увагу, вибирати і не вигоряти?  Ця тема об’єднала класних керівників 5 -8 класів на черговій зустрічі. Присутні обговорили  особливості роботи класного керівника з учнями в умовах війни. Опрацювали інструменти, які допомагатимуть вибудовувати життя в тому напрямку, в  якому нам потрібно.

      Важливості набрало питання стресостійкості як вчителів, так і учнів: ця здатність людини, її вміння вистояти у ситуації стресу чи тиску. Ми  можемо турбуватися про інших лише тоді, коли вміємо турбуватись про себе. Висна-жений педагог – поганий педагог. Тільки поруч із впевненим, спокійним дорослим, дитина може відчувати себе спокійно і захищено. Чого б Ви не вчили на словах, діти бачать і наслідують тільки Ваші дії.

                                 РЕКОМЕНДАЦІЇ  ВЕБІНАРУ

Вісім правил американського психолога Дейла Карнегі, які принесуть Вам душевний спокій і щастя:

♦♦♦ Поводьтеся життєрадісно, і Ви почуватиметесь життєрадісним.
♦♦♦ Ніколи не намагайтеся помститися вашим ворогам, тому що цим ви завдаєте собі більшої шкоди, ніж їм.
♦♦♦ Замість того, щоб хвилюватися через чиюсь невдячність, не
сподівайтесь на вдячність. Пам’ятайте, що єдиний спосіб знайти щастя - не чекати вдячності, а творити добро заради власної радості.
♦♦♦ Вдячність — така риса характеру, яку слід виховувати, тому, якщо хочемо, щоб наші діти були вдячними, необхідно вчити їх цього.
♦♦♦Ведіть рахунок своїх успіхів, а не своїх неприємностей. У житті треба ставити перед собою дві мети. Перша - здійснення того, чого ви прагнули. Друга - уміння радіти досягнутому.
♦♦♦ Не уподібнюйтесь до когось. Знайдіть себе і залишайтеся собою, адже уподібнення - недопустимо!
♦♦♦ Коли доля дає вам лимон, намагайтеся зробити з нього лимонад. Найважливіше в житті полягає в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Справді важливим є уміння скористатися втратами.
♦♦♦ Забувайте про свої неприємності, намагайтеся дати трохи щастя іншим. Якщо виробите добро для інших, ви, насамперед, допомагаєте собі. 

Презентація ТУТ https://docs.google.com/presentation/d/1f5L7uxtkmjk0AWDs1HFcKAvlE1r1i0I2/edit?usp=sharing&ouid=117268985661481783389&rtpof=true&sd=true

 

 

 

 

               ПРОФІЛЬНА ОСВІТА НА ЧАСІ

 

Освітня галузьУкраїни, поряд із кризовими явищами в ній,перебуває на етапі системної модернізації. Надзвичайно важливим при здійсненні таких змін є глибокий аналіз проблем, щоби

правильно та ефективно вибудувати траєкторію руху вперед,враховуючи при цьому інтереси усіх стейкхолдерів процесу.

Головними проблемами загальної середньої освіти є її непрактичність, перезавантаженість учнів на усіх етапах навчання, затеооретизований зміст навчальних програм та підручників, незацікавленість у кінцевому результаті як здобувачів освіти,так і педагогів.

           Проєкт стандарту профільної освіти продовжує реформу Нової української школи.Згідно з концепцією реформи учні зможуть формувати власну траєкторію, обираючи профіль і частково предмети для вивчення. Водночас заклади освіти зможуть сформувати якнайкращу пропозицію для учнів залежно від своїх можливостей.

        Як організувати підготовку до профільної школи мова йшла на 11освітньому трансфер – містечку.

     Локація вчителів (змістова) зарубіжної літератури і основ християнської етики працювала  над проблемою: «Мотивація як інструмент впливу на освітню траєкторію учнів».

Робота в локації була організована відповідно до трьох змістових блоків. Блок І.  МОН інформує (нормативне забезпечення проекту; мета і цілі).

Блок ІІ. Профільна освіта на часі (індикатори для ранжування закладів освіти щодо їх спроможності здійснення ефективності профільного навчання).

Блок ІІІ. Принципи побудови індивідуальної освітньої траєкторії учнів, шляхи відстеження результатів навчання за індивідуальною освітньою траєкторією, роль мотивації та самоаналізу.

         На зустрічі працювали 87 вчителів зарубіжної літератури та основ християнської етики.

 

Рекомендації 11- го освітнього трансфер - містечка

Науково-методичне забезпечення профільного навчання  спрямувати  на:

-         розробку змісту індивідуальних і групових навчальних програм, науково-методичної літератури, дидактичних матеріалів для профільних курсів;

 - застосування інноваційних педагогічних технологій, активних методів навчання, різноманітних форм фронтальної та індивідуальної самостійної роботи, інтегрування позашкільних ( клуби, гуртки, секції та ін. ) і урочної форм організації профільного навчання;

 - поширення різновидів диференціації у навчанні;

 - організацію методичних практикумів для вчителів з метою виправлення в діагностуванні індивідуальних особливостей і здібностей учнів з позицій  орієнтації на певний профіль навчання та визначення рівня загальноосвіт-ньої підготовки;

- підвищення кваліфікації керівників шкіл щодо управлінської організації діяльності профільної старшої школи.

 Презентація ТУТ    https://docs.google.com/presentation/d/17lrRJ6Sbg_D1NepwDrSD1rn3kbPxfy7W/edit?usp=sharing&ouid=117268985661481783389&rtpof=true&sd=true

 

          Інструментарій вчителя основ християнської етики

                          у формуванні духовності школярів

       Християнська духовність – це зустріч з Богом, зустріч з іншою людиною, зустріч із самим собою. Духовність – це віднайдення глибокої гармонії з усім світом.

-         Для чого людина шукає духовність? Через брак духовності людина почувається самотньою, втрачає радість і сенс життя.

 

Під час війни говоримо про загострену потребу духовності. Війна – це час величезних втрат, але й шанс для великих можливостей духовного зростання. Прикладом духовного наставництва для педагогів є життя- подвиг Івана Боско. Його словничок повчальних висловів мав би стати навігатором кожного з нас, епіграфом для уроків з основ християнської етики.

-         Який же інструментарій формування духовності школярів є актуальним сьогодні?

Про це йшла мова на вебінарі. Перлинками досвіду поділилась вчителька  з основ християнської етики Підволочиського ліцею Підгорняк Ірина.

Зацікавлення у присутніх викликало обговорення книги Лізи Теркарст «Небажана» та духовні мотиватори нащодень.

Презентація ТУТ:https://docs.google.com/presentation/d/1v17wAGSnn6JTylzsTC24iXpUEeclLQb_/edit?usp=sharing&ouid=117268985661481783389&rtpof=true&sd=true 

               Методичні рекомендації вебінару

У процесі викладання основ християнської етики та курсу «Духовність і мораль» працювати над реалізацією  таких завдань:

– ознайомлення учнів з основами християнської моралі як фундаменту загальнолюдських цінностей;

– ознайомлення учнів із християнськими моральними цінностями: істини, благочестя, добра, любові, краси, гідності, обов’язку, совісті, честі;

– формування свідомої та відповідальної особистості учня на основі християнських духовних, моральних та культурних цінностей.

– створення належних морально-етичних умов для самопізнання і самореалізації.

 

 

 

              АТЕСТАЦІЯ ПО - НОВОМУ

  Положення про атестацію затверджене наказом МОН від 09.09.2022 №805. 

•  Атестація педагогів: особливості присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань.

•  Секрети успішної атестації: організація роботи в міжатестаційний період.

•  Атестація педпрацівників за новим Положенням: коротко про головне.

•  Атестація педагогічних працівників закладів освіти: огляд нового Положення.

Дивитися ТУТ:https://docs.google.com/presentation/d/1p8M_632NgKLX3JW34Kx5pCh7MszlqrIS/edit?usp=sharing&ouid=117268985661481783389&rtpof=true&sd=true 

                                 ІНДИВІДУАЛЬНА ТРАЄКТОРІЯ УСПІХУ ВЧИТЕЛЯ

Навчання  для освітян «Safeguarding.Безпека дитини в освітньому середовищі»

Центр гідності дитини Українського Католицького Університету створив вперше в Україні курс про безпеку дітей «Safeguarding.Безпека дитини в освітньому середовищі», метою якого є нагадати освітянам та працівникам, дотичним до цієї сфери, про поняття насильства, як розпізнати ймовірних постраждалих і хто може бути кривдником. Цей курс унікальний тим, що вводить поняття сейфґардинґу, яке раніше не використовувалося у Україні, але яке успішно впроваджене в світову практику безпеки і захисту дітей.

Школа – це місце, де учні проводять більшу частину часу. Дорослі мають дбати про безпечне середовище, де дітям буде комфортно, безпечно, надійно розвиватися, вчитися і не просто бути в безпеці, а чутися в безпеці. 

Дослідження Центру гідності дитини УКУ «Сексуальне насильство в Україні» (2021 р.) показало, що:

• 23% українців пережили сексуальне насильство та домагання в дитинстві – це кожен четвертий. Теоретично, така дитина може бути в кожному класі;

• 4% українців пережили зґвалтування до 18 років;

• 43% жертв нікому не сказали про те, що трапилось;

• 62% українців вважають, що сексуальне насилля вчиняють незнайомці, а насправді у 85% випадків дітям спричиняють кривду знайомі дорослі.

Сейфґардінґ – це превентивна система захисту дітей від будь-яких форм насильства. Курс із сейфґардинґу є обов’язковим зокрема в Канаді, Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії, Австралії та інших країнах перед початком кожного навчального року для всіх педагогічних та непедагогічних працівників, що дотичні до освітнього і виховного процесу. Центр гідності дитини УКУ створив подібний світовим практикам унікальний курс для українців, враховуючи особливості сьогоденних реалій. 

Курс «Safeguarding. Безпека дитини в освітньому середовищі» є корисним для всіх працівників закладів освіти, щоб розуміти, як розпізнати дитину, яку кривдять, як розпізнати кривдника, які бувають види насильства. Також, щоб знати норми поведінки між працівниками й дітьми, що зробити, якщо вчитель має підозру, що над дитиною чинять насильство, куди звернутися за фаховою допомогою.

Курс складається з 6 відеолекцій тривалістю від 4 до 10 хвилин, під час перегляду яких слухачі дізнаються:

• Які існують компоненти для формування безпечного середовища для дітей.

• Хто такі безпечні дорослі та офіцери безпеки у школі.

• Чинники небезпеки. Який вигляд може мати насильство та на які ознаки поведінки ми мусимо реагувати.

• Як розпізнати кривдника та захистити дитину.

• Правила реагування на небезпеку, якщо дитина звернулась по допомогу та багато іншого.

Загальна тривалість курсу – 1 година. Після успішного проходження фінального тесту кожен слухач отримає сертифікат. 

 

Пройти курс можна зареєструвавшись на платформі UCU-online за посиланням: https://online.ucu.edu.ua/.../course-v1:UCU+EC19.../about.

 

Теоретико-методологічні основи викладання зарубіжної літератури за науково-педагогічним проєктом «Інтелект України»

 

Функціонує в Україні з 2008 р. Реалізується в дошкільних групах, початковій, базовій і профільній школах усіх регіонів України.

Науково-педагогічний проєкт «Інтелект України» працює в межах нормативно-правової бази України, згідно з чинним законодавством. Учні проєктних класів навчаються за спеціально розробленими навчальними планами. Навчальні програми та інші навчальні матеріали мають необхідні грифи Міністерства освіти і науки України.

Навчальна програма «Зарубіжна література» для  закладів загальної середньої освіти, що працюють за науково-педагогічним проєктом «Інтелект України», укладена відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898. З урахуванням Концепції Нової української школи (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школa” на період до 2029 року») під час вивчення художніх творів у Програмі передбачене формування життєвих компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в житті, урахування здібностей і можливостей кожного учня/учениці.

Програма визначає орієнтовну послідовність досягнення учнями очікуваних результатів, обов’язкові змістові блоки предмета «Зарубіжна література» та рекомендовані види навчальної діяльності учнів.

Мета Програми реалізується через такі завдання:
прилучення добувачів освіти до осмисленого читання;
формування моральних якостей учнів засобами літератури;
розуміння значення української мови та іноземних мов в опануванні здобутків світової культури;
виховання поваги до інших мов і світових культур, національної своєрідності кожної літератури;
закладання основ аналізу художнього твору, встановлення авторської концепції, обумовленої епохою, життєвими та мистецькими віхами в долі письменника;

формування уявлення про оригінал і художній переклад, набування вмінь та навичок порівнювати художні твори в оригіналах і перекладах (за умови володіння учнями іноземними мовами) тощо.

усвідомлення українського ментального коду як генетичного, соціокультурного коду національної парадигми українського народу через розуміння відмінностей та самоідентичності;

збереження «індивідуального національного обличчя» з метою плекання та формування в учнів кращих позитивних рис національного характеру;

активне творення й формування духовно-практичної сфери менталітету як уміння застосовувати в життєвих (мовленнєвих) ситуаціях нестандартного мислення, лідерських якостей, толерантного ставлення до інших;

культивування здорового оптимізму, позитивного мислення учнів для подальшої налаштованості на осмислення моральних і культурних цінностей, що мотивовані повагою до оточення та відповідальністю за власні вчинки й дії.

Учителька ТЗОШ №4 Стрижакова Ольга поділилась враженнями від роботи у проекті «Інтелект України». Наголосила на позитивних сторонах проекту і висловила свої побажання щодо удосконалення  його.

 Рекомендації  вебінару:

-         створити робочу групу зі складу вчителів, які читають зарубіжну літературу у класах – інтелектах;

-         систематично здійснювати моніторинг знань дітей, які навчаються в проекті;

-         здійснювати методичний супровід педагогів, які працюють в «Інтелекті України».

 

Презентація ТУТ: https://docs.google.com/presentation/d/1TUeRZsniNepT0LmMLpm7bL3r2PUiNSF6/edit?usp=sharing&ouid=117268985661481783389&rtpof=true&sd=true

 

Методичний путівник класного керівника 5 класу НУШ- тема семінару – навігатора для класних керівників, які працюють у 5 класах. Учасникам запропоновано алгоритм успіху та розв’язання проблем у роботі з «нушнятами».

             П’ять основних принципів виховної роботи в НУШ

 1. У концепції НУШ передбачено виховання на загальнолюдських цінностях і патріотизмі. Дітей мають привчати до відповідальності,поваги та  гідності, прав, свобод, законних інтересів людини, екологічної культури, доброти, милосердя, толерантності, терпимості,шанобливого ставлення до сім’ї. Якщо вдасться створити атмосферу, сповнену свободи, довіри та безпеки, це добре пасуватиме сучасним активним, незалежним дітям, дозволить їм без сором’язливості проявити свої творчі здібності.

2. Виховну програму варто ухвалювати спільно з батьками, а різні тематичні акції краще базувати на дитячій ініціативі, ідеях.

 3. Прищеплювати цінності гуманізму найкраще через конкретні дії.Загалом це притаманно НУШ: менше слів — більше дії. Допомога конкретній людині важитиме для дитини значно більше, ніж слова.

 4. Звісно, дисциплінарні прочуханки, публічна критика із залученням однокласників — це не виховні моменти, припустимі в НУШ. Навіть обговорення оцінок відтепер ведеться лише зі школярем і його батьками, а не в класі чи на батьківських зборах.

 

5. Шкільне виховання має стати не «каральним». Замість «не можна вчиняти інакше» має стати «так було б ефективно». Завдання школи указувати й аналізувати орієнтири, підказувати, як учинки та цінності людини впливають на інших та на її життя, а також створювати психологічно комфортну атмосферу.

 Учасники семінару ознайомились з особливостями адаптації п’ятикласників.

 

Методичні  рекомендації  семінару  навігатора

1.Налагодити довірливі, партнерські стосунки з учнями свого класу.

2.Побудувати продуктивну взаємодію з батьками.

3.Створити партнерські стосунки з усіма учасниками освітнього процесу: з вчителями, учнями, батьками, адміністрацією.

4.Організувати здорове, безпечне, розвивальне, інклюзивне (за потреби) освітнє середовище.

5.Дати розуміння про індивідуальну траєкторію розвитку кожній особистості класу.

6.Впровадити у щоденне життя учнів правила школи та класу.

7.Здійснювати спостереження за темпом навчання та набуттям емоційно-етичної компетенції кожного учня класу.

 ПРЕЗЕНТАЦІЯ ТУТ:https://docs.google.com/presentation/d/1yvcPnchzQzZN0YEopHItqyVgdhQi8uKc/edit?usp=sharing&ouid=117268985661481783389&rtpof=true&sd=true

 

Нові професійні ролі та завдання вчителів предметів духовно – морального спрямування у 2023 -2024 н.р.

 

    Сучасне українське суспільство перебуває у стані переосмислення ідеалів та виховних орієнтирів. Війна внесла значні корективи у виховний процес наших дітей. Ми повинні твердо усвідомити, що «Людина може лише роз-почати війну, але завершує її завжди Господь Бог, який є Богом миру. Тільки від Бога мир прийде, як звільнення, як дар життя»  (Блаженніший Святослав Шевчук ).

Не буде ніякого оновлення життя, якщо кожен із нас не оновить свою душу. Ми повинні змінитися самі і допомогти змінитися дітям. А це реально лише через уроки духовності, в основу яких покладені принципи: христоцентричності,україноцентиричності,дитиноцентричності.

На серпневому настановчому засіданні локації вчителів предметів духовно – морального спрямування міста Тернополя мова велась про актуальні проблеми викладання у 5-6 класах НУШ нового предмета «Етика». Присутня на зустрічі співавторка  модельної програми «Духовність і мораль…» Сіданич Ірина Леонідівна, завідувач кафедри педагогіки, адміністрування і спеціальної освіти навчально – наукового інституту менеджменту та психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПНУ, доктор педагогічних наук, професор презентувала підручник з предмета для 6 класу.

Жуковський Василь Миколайович, доктор педагогічних наук, професор Національного університету «Острозька академія» ознайомив з новою програмою з основ християнської етики. Наголосив на ролі духовності як однієї із складових особистості, нації і держави.

Самолюк Ганна Степанівна, викладач християнської етики, методики викладання християнської етики та християнської педагогіки Чортківської дяківсько-катехитичної академії імені свщмч Григорія Хомишина, заступник голови комісії освіти і виховання Бучацької єпархії УГКЦ  головний акцент зробила на  науково – методичному  супроводі  викладання основ християнської етики.

Жаровська Ніна Вікторівна ,

учителька основ християнської етики Тернопільського навчально –виховного комплексу «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – правовий ліцей №2 поділилась досвідом роботи  викладання етики у 5 класі НУШ. Подарувала присутнім цілу в’язанку цікавих вправ для активізації роботи на уроці, продемонструвала методичний посібник (є його співавтором) «Духовність і мораль в житті людини і суспільства».

 Про нові професійні ролі та завдання вчителя предметів духовно – морального спрямування та підсумки роботи у 5 класі НУШ розповіла консультант ТКМЦНОІМ Ковальчук  Любов Методіївна. Усі методичні рекомендації розміщені на блозі.

 

                  Методичні рекомендації щодо викладання

                 курсів духовно – морального спрямування

1.Викладання предметів духовно – морального спрямування передбачає виховання в учнів поваги до свободи совісті, релігійних та світоглядних переконань інших людей; здатності до співжиття в полікультурному та поліконфесійному українському суспільстві.

2.Утверджувати в свідомості здобувачів освіти історично притаманних українському народу високих моральних цінностей, спрямованих на використання кращих здобутків вітчизняної та світової духовної спадщини.

3. Сприяти формуванню всебічно розвиненої високоосвіченої, соціально-активної особистості, виховання високої духовності, здорового способу життя.

 

4.Вживати заходів щодо запобігання розповсюдженню інформації, яка має негативний вплив на свідомість громадян.

 

5.Відповідно до українського законодавства викладати курси духовно – морального спрямування можуть особи, які мають педагогічну освіту та документ про проходження відповідної курсової підготовки.

 

6. Викладання основ християнської етики та інших предметів духовно-морального спрямування в закладах загальної середньої освіти можливе за умови письмової згоди батьків та за наявності підготовленого вчителя.

7.Предмети духовно-морального спрямування слід викладати в тісній співпраці з батьками, інформувати батьківську громадськість про особливості християнської етики, давати їм можливість відвідувати уроки і позакласні заходи з предмета.

8. Питання організації виконання освітньої програми, навчального плану та освітнього процесу є внутрішнім питанням кожного закладу загальної середньої освіти, його педагогічної ради та завданням педагогічних працівників.

 Презентація ТУТ:

 https://docs.google.com/presentation/d/1qYw6GWPONClBxPBm2Kk96drmdelKh4cm/edit?usp=sharing&ouid=117268985661481783389&rtpof=true&sd=true