пʼятниця, 16 листопада 2018 р.





Розвиток і гармонізація особистості школяра через   формування  образного мислення

Розбудова нової української школи вимагає нових підходів до організації освітнього процесу. Основною ідеєю цієї Концепції є думка про те, що найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями.      
Отож, навчатимемось і ми. Один із важливих напрямів української освіти – гуманітарний, що забезпечує духовний розвиток учнів. Серед навчальних дисциплін гуманітарного циклу особливе значення має література як мистецтво слова. Мета літературної освіти – виховання гуманістичного світогляду, загальної культури, естетичних смаків особистості.
На занятті у межах трансфер- містечка «Створення компетентнісного методичного простору в умовах реформування освіти» вчителі зарубіжної літератури говорили про реалізацію  наскрізних змістових ліній при викладанні предмету.         
 Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами,які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство у цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових  і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів. Їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища . Саме тому  заняття було інтегроване зі шкільними психологами,які виступали у ролі консультантів (І група) і експертів (ІІ група).
Першим і найголовнішим учасником освітнього процесу є особистість школяра. Концепція «Нової школи» пропонує нам орієнтацію на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.
Учасники тренінгу переглянули  і обговорили відеоролик «НУШ. Орієнтація на потреби учня». Відмітили зміну ролі вчителя та учня. Якщо у знаннєцентричній освітній парадигмі, яка себе поступово вичерпує, учитель був транслятором знань, то  у сучасній розвивальній освітній парадигмі вчитель – транслятор своєї особистості, свого життєвого досвіду і мудрості. Основною функцією педагога стає психолого – педагогічний супровід, патронаж розвитку людини. Учасники активно працювали над вирішенням завдання:
 « На уроці вчитель передає учням знання, вміння і навички». За стандартом 2018 року  у цій фразі 5 помилок. Відшукайте їх.
Присутні мали змогу роздумати над запропонованою системою вправ для формування компетентностей через реалізацію наскрізних ліній.
-         Розвитку і гармонізації особистості школяра велику роль відіграє формування установок на виявлення позитивних особистісних якостей зокрема, вправа  «Який я колір?»
Уявіть перед собою коробку з великою кількістю кольорових олівців. Виберіть колір, який вам подобається. Не обов’язково, щоб він був вашим улюбленим кольором. Не поспішайте, пригадайте чудове відчуття свободи вибору. Подумки відкрийте коробку з олівцями і уважно роздивіться кожен із них. А тепер уявіть себе цим кольором. Говоріть за нього, адже він сам за себе не розповість.                                                         

Висновок: ця простенька, на перший погляд, вправа, насправді має глибокий  сенс. Кожен бачить світ по – своєму. Те, як ви описали колір, відображає вашу оригінальність і унікальність. Ваш колір – це ваше сприйняття, ваш унікальний, єдиний у своєму роді, буквально незрівнянний спосіб бачити і відчувати світ.

-         Наскрізна лінія «Громадянська відповідальність» передбачає формування в учнів толерантності щодо різноманітності способів діяльності і вираження думок. З цією метою учасники  тренінгу працювали з  мотиваторами: розгляньте картинки. Прочитайте підписи до них. Чи погоджуєтесь з ними? Зробіть свій життєствердний підпис.
-         Вправи,які би мав проводити вчитель під час валеохвилинок (музична релаксація, двозори) сприяють розвитку уміння правильно оцінювати себе,підвищувати самооцінку, впевненість формують образне мислення школярів. Таким чином реалізуються всі змістові лінії.
-         Розвитку і гармонізації особистості школяра велику роль відіграє формування установок на виявлення позитивних особистісних якостей, які формуються через наскрізну лінію «Громадянська відповідальність»( вправа  «Який я колір?»)
Вправа. Уявіть перед собою коробку з великою кількістю кольорових олівців. Виберіть колір, який вам подобається. Не обов’язково, щоб він був вашим улюбленим кольором. Не поспішайте, пригадайте чудове відчуття свободи вибору. Подумки відкрийте коробку з олівцями і уважно роздивіться кожен із них. А тепер уявіть себе цим кольором. Говоріть за нього, адже він сам за себе не розповість.
Висновок: ця простенька, на перший погляд, вправа, насправді має глибокий  сенс. Кожен бачить світ по – своєму. Те, як ви описали колір, відображає вашу оригінальність і унікальність. Ваш колір – це ваше сприйняття, ваш унікальний, єдиний у своєму роді, буквально незрівнянний спосіб бачити і відчувати світ.
Необхідна умова реалізації завдань курсу зарубіжної літератури – формування в учнів бажання читати, допитливості, образного мислення,здатності  глибоко сприймати і розуміти художній твір, відчувати радощі і прикрощі, що їх переживають літературні герої. Вміння емоційно відгукуватися на прочитане. Саме через читання реалізуються всі наскрізні лінії. Учасники тренінгу переглянули виступи переможців конкурсу «Пропоную прочитати». Група психологів запропонувала рекомендації щодо керування читанням школярів.



понеділок, 29 жовтня 2018 р.

Підсумки проведення конкурсу



                                        Підсумки  проведення
 огляду – конкурсу  літературних  міні –  досліджень                  
                        «Рекомендую прочитати»

                             У конкурсі взяли участь 26  учнів.
7 – 8 класи
1 місце: Влох Лілія Сергіївна  (ТЗОШ №18)
               Стецько – Тарнавська Марта (ТКГ)
2 місце: Тимків Евеліна (школа – колегіум)
               Кармазь Анастасія  (ТСШ №17)
3 місце: Цюба Соломія (ТСШ №29)
              Чесніківський Максим (ТСШ №3)



9 клас 
 Гран – прі  : Демборинська Софія – ТУГ Е.М.Ремарк "Ніч у Лісабоні"

1 місце: Яремишин Тетяна  (ТЗОШ №27);
2місце : Кривінська Ярина (ТЗОШ №30);
3 місце : Костенко Еліна (ТЗОШ №11)



10 клас 
1 місце: Малиняк Роксолана (ТСШ №9)
2 місце: Вітвіцька Анастасія (ТЗОШ №23)
3 місце: Рудяк Софія (ТЗОШ №19)



11 клас

Гран – прі:  Костишин Катерина (ТСШ №7)

1 місце: Павлюк Марія (ТЗОШ №4)
1 місце: Безпалько Марія (Галицький коледж)


Анонс


          Розвиток і гармонізація особистості школяра
                  через
формування  образного   
           мислення


       Лейтмотив:
Ставлення дитини до навчання як до щастя та радості неможливе, якщо в його духовному розвитку немає бурхливого та кипучого життя думки.
                                                                   Василь Сухомлинський
Мова розуму буде почута, якщо проходитиме через серце.
                                                                   Жан – Жак Руссо
 Необхідна умова реалізації завдань курсу зарубіжної літератури – формування в учнів бажання читати, допитливості, образного мислення,здатності  глибоко сприймати і розуміти художній твір, відчувати радощі і прикрощі, що їх переживають літературні герої. Вміння емоційно відгукуватися на прочитане.
Як створити ситуацію зустрічі «Читач – текст»? Який літературний матеріал пропонувати для дискусії? Яким має бути системний психолого – педагогічний супровід учня – читача? Відповіді на ці та інші питання Ви отримаєте під час тренінгу «Розвиток і гармонізація особистості школяра через формування  образного мислення».


Чекаємо на зустріч у Тернопільському навчально-виховному комплексі "Школа-колегіум Патріарха Йосифа Сліпого"
                                 15 листопада о13.00

вівторок, 23 жовтня 2018 р.

100 - річчю В.О.Сухомлинського присвячено...


     



Педагогічна система Василя Олександровича Сухомлинського в  
              контексті розбудови Нової української школи
«Якщо Ваш план – на рік, садіть дерева. Якщо Ваш план – на все життя, вчіть дітей», - говорить народна мудрість. Ці слова стали девізом життя Василя Олександровича Сухомлинського - педагога – гуманіста, творця педагогічної системи,в центрі якої дитина -  унікальна особистість. «Світлом серця осяяний шлях», – такими словами можна охарактеризувати  життєві дороги Василя Олександровича. Це справді взірець мужності та відданості педагогічній справі . Коли запитували, що було головним у його житті, Василь Олександрович відповідав: «Любов до дітей». Любити дітей – найтонше людське вміння.
Педагогічний доробок В. Сухомлинського є істотним внеском у теорію і практику виховання особистості. Висловлені ним півстоліття тому ідеї витримали  випробування часом і є актуальними у сьогоденні.
Педагогічна система Василя Сухомлинського стала школою ідей для відомих педагогів: академіка Захаренка Олександра, колишнього директора Сахнівської школи на Черкащині  та відомого світу грузинського педагога Шалви Амонашвілі.                            
Праці педагога видано 53 мовами світу. Найбільш відома книжка «Серце віддаю дітям» перекладена 30 мовами світу і 54 рази перевидана.
Саме тому 39-а сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО затвердила рішення про відзначення у 2018 році на рівні ЮНЕСКО 100-річчя від  дня народження Василя Сухомлинського.
Тема «Педагогічна система Василя Олександровича Сухомлинського в контексті розбудови Нової української школи» об’єднала майстрів педагогічної справи, працівників майстерні людяності , гуманності, мудрості – ім’я якій Школа,  не лише з освітніх закладів Тернополя, а й Вінниці, Львова, Шумська,Борщева.

З учасниками конференції своїми роздумами про педагогічну систему видатного педагога поділились науковці та вчителі – практики:
1.Актуальні проблеми сучасної освіти і педагогіка В.О.Сухомлинського. Груць Галина Михайлівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та мененджменту освіти Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка.
2.Педагогічна спадщина В.О Сухомлинського – першооснова морально – ціннісного виховання особистості. о.Микола Медюх, голова комісії у справах освіти і шкільництва Тернопільсько – Зборівської архієпархії УГКЦ.
3.  Батьківська педагогіка і сучасність . Мандзій Людмила Олексіївна, учитель української мови і літератури Тернопільської спеціалізованої школи І – ІІІ ступенів №17 імені В.Вихруща з поглибленим вивченням іноземних мов.
4.Актуальні аспекти використання педагогіки партнерства В.О.Сухом-линського у практиці Нової української школи .  Сампара  Оксана Володимирівна, вчитель географії Тернопільської Української гімназії імені І.Франка.
Давно вже немає серед нас великого вчителя, але школа під Голубим небом працює і сьогодні, але ім’я їй - НВК «Павлишська загальноосвітня школа І –ІІІ ступенів – ліцей імені  Василя Олександровича Сухомлинського. Справу вчителя продовжують його колишні учні – тепер уже учителі, які є гідними продовжувачами ідей свого вчителя.
На конференції теплими спогадами про свого вчителя поділились:
Явтушенко Людмила Степанівна,заступник  директора  з навчально –  виховної роботи, вчитель зарубіжної літератури  НВК «Павлишська загальноосвітня школа І –ІІІ ступенів – ліцей імені  Василя Олександровича Сухомлинського та Несторенко Володимир Андрійович, учитель  біології.
Для учасників конференції організовано роботу майстер – класів, справжніх віртуозів педагогічної майстерності:
1.     «Любов – категорія педагогічна».
Матяшук Валентина Петрівна,кандидат історичних наук, завідувач кафедри освітньої політики Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти,голова ГО «Львівський обласний центр гуманної педагогіки»
2.До гармонії особистості через світ уяви і казки. Кудрик Ліляна Григорівна, кандидат філософських наук, доцент кафедри «Життєвих компетентностей» Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
 3.Казки на двох. Ходюк Олена Станіславівна, вчитель зарубіжної   літератури Шумського НВК «Загальноосвітній навчальний заклад І – ІІІ ступенів- гімназія»
 4. Ми – крила. Чоловська Ольга Сильвестрівна,вчитель зарубіжної літератури Борщівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №2


Учасників конференції тепло вітали гімназисти Тернопільської Української гімназії: Зразковий ансамбль "100 сопілок"( керівник Сидір М.В.), вчитель зарубіжної літератури Борщук Л.М.



вівторок, 2 жовтня 2018 р.

Інтерактивна школа


Міжрегіональна інтерактивна школа сучасного вчителя - філолога

У справжнього вчителя – найважче і найрадісніше життя,трепетно хвилююча і болісно складна творчість, незбагненно тонкі і вічно вдосконалювані інструменти, якими він діє на людську душу.
                                                                                В.О.Сухомлинський
    

      Відповідно до міського комплексно – цільового проекту «Філологічний Олімп» 27 – 28 вересня 2018 року з метою обміну досвідом відбулось засідання регіональної інтерактивної школи вчителів зарубіжної літератури та психологів міста Тернополя та Вінниці з проблеми : «Формування фахової і психологічної готовності вчителя – філолога до реалізації концепції «Нова українська школа».
     Про методичну мобільність як умову підвищення педагогічної майстерності вчителя свідчить палітра заходів запропонованих вінницькими педагогами :    
 - майстер – класи: «Нова українська школа: сучасний урок літератури в житті учня цифрового покоління», «Використання інноваційних форм навчання на уроках словесності»;
-інформ – тест «Модернізація філологічної освіти в контексті Нової української школи»;


-психологічні тренінги: «Модель взаємодії вчителя – філолога та психологічної служби в Новій українській школі»; Профілактика емоційного вигоряння»;
Воркшоп «Гра сенсів» (визначення командних цінностей).
    Майстер – класи  учителів – філологів із учнями Калинівської  ЗОШ №1 (не з тими, яких навчають) переконливо засвідчили про високий педагогічний професіоналізм та систему знань учнів.

Прекрасна  Калинівська школа…Мудрий педагогічний колектив, креативна дирекція,розумні діти...незабутня гостинність – перша сторінка нашого перебування у Вінниці. Тут живе національний дух. Міцно вкоренились інтерактивні технології, педагогіка співробітництва.  Це праця, яка перейшла у творчість.

Нам пощастило побувати у КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти».  Відрадно, що методисти  академії  тісно співпрацюють зі школами області,є модераторами змін, вмілими координаторами педагогів. Про це свідчить ґрунтовний виступ Лариси Василівни Коваленко,завідувача відділу української мови і літератури, мов національних меншин і зарубіжної літератури,кандидата педагогічних наук  академії.

Незабутнє враження залишив тренінг «Кольоровий асоціативний експеримент у психодіагностиці ставлення особистості до навчання та професійної діяльності», проведений Марією Валеріївною Яцюк, доцентом кафедри психології ,кандидатом психологічних наук академії. Усі присутні мимоволі задумались над поняттями «Я і мій освітній простір», «Я і світ»…
День був настільки насичений різноманітністю, що ніхто з присутніх не втомився. Подбали вінничани і про цікавий відпочинок. До глибини душі були ми вражені відвідуванням костелу Діви Марії Ангельської  та феєричного світло – музичного фонтану «Roshen».
Друга сторінка перебування у Вінниці – ознайомлення з системою роботою Першої, так з любов’ю говорять про «Гуманітарну гімназію №1 імені М.І.Пирогова» і педагогічні працівники ,і гімназисти. Воркшоп «Гра сенсів» і тренінг «Профілактика емоційного вигоряння», проведені соціальним педагогом та психологом школи стали для нас своєрідною пам’яткою – навігатором у професійній діяльності.

Екскурсія у бібліотеку – музей М.Стельмаха – заключний акорд педагогічної симфонії інтерактивної школи. Мов незабутні «Гуси – лебеді», пролетіли у наших душах дні спілкування з однодумцями,педагогами Вінниці. Дуже хочемо вірити,що час подарує нові сторінки зустрічей.




Адаптація


                  Адаптація п’ятикласників.
   Формування здорового учнівського колективу
Така тема обєднала класних керівників пятих класів під час семінару – тренінгу. Педагоги стали не лише  активними учасниками обговорення форм роботи з учнями 5класів, але й самі спробували реалізувати ідеї через гру.
І.Особливості адаптаційного періоду учнів п’ятих класів
                   Ковальчук Л.М., методист ТКМЦНОІМ                                                                                                                       
Адаптація…Яка?
Фізіологічна адаптація загальний стан організму,
  відсутність виражених несприятливих змін в стані здоров’я дитини.                       
Біологічна адаптація – це пристосування до нового режиму навчання й життя.
 Психологічна адаптація – це входження до нової системи вимог, пов’язаних з виконанням навчальної діяльності.
Соціальна адаптація – це процес входження до учнівського колективу школи ІІ –ІІІ ступенів. Соціальну адаптацію розглядають як завершальний, підсумковий етап адаптації в цілому, що забезпечує як фізіологічне і психологічне, так і соціальне благополуччя особистості.

 Ознаки успішної адаптації
Ø задоволеність дитини процесом навчання;
Ø дитина легко справляється з програмою;
Ø ступінь самостійності дитини при виконанні нею навчальних завдань, готовність вдатися до допомоги дорослого лише ПІСЛЯ спроб виконати завдання самому;
Ø задоволеність міжособистісними стосунками з однокласниками і вчителем.

Ознаки дезадаптації

Ø стомлений зовнішній вигляд дитини;
Ø небажання дитини ділитися своїми вра-женнями про прове-дений день;
Ø прагнення відвер- нути дорослого від шкільних подій, пе-реключити увагу на інші теми;

Ø небажання виконувати домашні завдання;
Ø негативні характеристики на адресу школи, вчителів, однокласників;
Ø скарги на ті чи інші події, пов'язані зі школою;
Ø неспокійний сон;
Ø труднощі ранкового пробудження, млявість;
Ø постійні скарги на погане самопочуття.

ІІ. Формування здорового учнівського колективу.
                      Несмашна Г.Є., методист психологічної служби ТКМЦНОІМ

        Етапи формування класного коллективу
                                 (за А.Н.Лутошкіним)
1 етап. «Піщаний розсип». У класі кожен як піщинка: начебто всі разом, і в той же час кожен сам по собі. Немає того, що зчіплювало б, єднало людей. Учні ще мало знають одне одного, не наважуються, чи не бажають іти назустріч одне одному. Немає спільних інтересів, спільних справ.
2 етап. «М'яка глина». У класі помітні перші зусилля зі згуртування колективу. Зазвичай, скріплювальна ланка тут - формальна дисципліна і вимоги дорослих. Існують замкнуті приятельські угрупування, які мало спілкуються один з одним, нерідко конфліктують.
3 етап. «Мерехтливий маяк». Колектив, наче маяк, подає кожному сигнали «так тримати» і готовий прийти на допомогу. У класі  вже є на кого опертися, є актив. Однак  труднощі часто припиняють діяльність групи. Недостатньо проявляється ініціатива, рідко вносяться пропозиції щодо поліпшення справ у класі, буває важко знайти спільну мову... Ми бачимо прояв активності сплесками  та й то не у всіх.
4 етап. «Червоні вітрила. Дружня підтримка і зацікавленість справами один одного у такому класі поєднуються з принциповістю і взаємною вимогливістю. Учні класу відчувають почуття гордості за колектив, переживають, коли когось спіткає невдача. Хоч клас  і згуртований, але бувають моменти, коли  він не готовий йти вперед наперекір труднощам. Не завжди вистачає мужності визнати свої помилки відразу, але поступово становище може бути виправлено.
5 етап. «Палаючий факел». Палаючий факел - це живе полум'я, пальним для якого є міцна дружба, гарне взаєморозуміння, ділове співтовариство. Такий клас не замикається у вузьких рамках хай і дружного, згуртованого об'єднання. Справжній колектив - той, де люди самі бачать, коли вони потрібні, і самі безкорисливо приходять на допомогу; де немає байдужих, якщо іншим погано; де роблять все, щоб приносити користь іншим.


Студія


               Студія        «Духовне джерело»
                                          
«Місія вчителя основ християнської етики в Новій українській школі»
          Владико!
Ти зробив мене вчителем дітей і вклав у мене
“Скале”, що від землі до Небес.
Дай же мені мудрість, щоб настанови мої осявали їхні серця й душі.
Дай мені повну чашу любові, щоб поливати нею дітей рясно й невпинно…
                                                                             Шалва Амонашвілі
                 Ніхто не стане перечити, що бути вчителем – справжнє мистецтво. А бути вчителем основ  християнської етики – мистецтво у стократ.
                   Виходячи із завдань, цей навчальний предмет мав би стати одним з найголовніших у системі шкільних предметів. Він формує душу дитини, її внутрішній світ, допомагає дитині стати Людиною.
                  Яким має бути вчитель основ християнської етики у Новій українській школі – головне питання сьогодення. Саме це стало темою для розмови на засіданні студії «Духовне джерело». Учителі обговорили ряд дискусійних питань:
-         Що ми можемо зробити для наших учнів?
-         Як налагодити співпрацю з батьками?
-         Роль інтегрованих уроків з основ християнської етики.
-         Гуманна педагогіка – основа викладання предмета.
Ці питання
Заняття проходило у формі майстер – класу. Ряд запропонованих завдань спонукав учасників задуматись над педагогікою серця. Ми збудували храм душі і запросили туди усіх учасників освітнього процесу.


Учасники майстер – класу познайомились з методичними рекомендаціями до викладання предмета.

Методичні рекомендації щодо викладання предметів духовно – морального спрямування (витяги)                                              
 1. Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою і вивченням етики чи курсів духовно-морального спрямування (додаток 13 до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409 в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 29.05. 2014 № 664) у 2018 -2019 навчальному році в 5-6 класах продовжується вивчення предмета «Етика» або курсів духовно-морального спрямування.  Для шкіл, що користуються іншими Типовими планами, ці курси можуть вивчатись за рахунок варіативної складової.
2.Викладання основ християнської етики та інших предметів духовно-морального спрямування в закладах загальної середньої освіти  відбувається за умови письмової згоди батьків та за наявності  підготовленого вчителя.  При цьому ці заняття повинні бути в розкладі першим або останнім уроком.
3.Зміст курсів духовно-морального спрямування не передбачає катехізацію, неприпустимим є також нав’язування учителем дітям власних поглядів у ставленні до тих чи інших Церков, примусу дітей до молитви під час уроків, відвідування церковних служб тощо.
4. Предмети духовно-морального спрямування  слід викладати  в тісній співпраці з батьками, інформувати батьківську громадськість про особливості християнської етики, давати їм  можливість  відвідувати уроки і позакласні заходи з предмета.   
  5. При організації освітнього процесу закладам загальної середньої освіти дозволено використовувати лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки.
    6. Здійснювати духовно-моральне виховання учнів перших класів в контексті реалізації реформи Нової української школи  через інтеграцію духовно-морального виховання з іншими предметами, а також у процесі реалізації виховної роботи, ранкових зустрічей, годин групового спілкування тощо.
7.Згідно з Інструкцією з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів (наказ Міносвіти і науки  №240 від 23.06.2000 р.) календарне планування навчального матеріалу здійснюється учителем безпосередньо в навчальних програмах. Можна користуватись також окремими брошурами, зробленими на основі навчальних програм. На основі календарних планів вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначається ними самостійно. Поурочними  планами  для вчителів можуть слугувати також методичні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України.   Під час розроблення календарних планів вчитель може на власний розсуд використовувати резервні години – планувати проведення   практичних, контрольних  робіт, семінарів, засідань  круглих столів тощо.
8.Учнівські зошити переглядаються учителем один раз на семестр і   бал за ведення зошита може (за бажанням вчителя) виставлятись в журнал.