Що «не треба» на показовому уроці
Дорогі колеги, однодумці! Хочу поділитись з Вами своїми роздумами про показовий урок. Їх за свої
роки педагогічного стажу відвідала дуже багато!!! Сама провела таких уроків теж немало.Пережила і випробувала на власних уроках десятки різноманітних технологій. Не завжди бачила їх результативність. Пропоную декілька штрихів, які слід врахувати при підготовці до таких уроків.
1.
Не варто починати
урок з вислову: «Сьогодні ми проведемо урок у незвичній формі!» Як правило, цю фразу вимовляють з інтригою
в голосі. Але навіщо? Якщо вчитель дає урок у своєму класі, цим він
викриває себе і перед глядачами («Отже, він так узагалі не
працює, але перед нами вирішив виявити оригінальність!»), і перед дітьми
(«Он як перед комісією виступає, а зазвичай він, виявляється,
халтурить!»).
Порада: жодних нових форм на уроці - усе слід апробувати хоча б кілька
разів до показового уроку. Ви маєте знати, які процедури дітям складно
виконувати, як це подолати, як чіткіше давати інструктаж тощо. Це приходить
тільки з досвідом.
2.Типові помилки при організації вивчення нового матеріалу
1. Невиправдане прагнення
підвищити рівень складності матеріалу, не врахувавши рівень можливостей учнів. Пам’ятайте, що принцип науковості в дидактиці розглядають у парі з принципом доступності.
2.І навпаки: прагнення зробити матеріал доступним для дітей призводить до його
зайвої примітивізації, навіть вульгаризації. Але ж принцип доступності в
дидактиці доповнюється принципом науковості!
3.Оптимально
за урок дитина мас змінити 4 - 7 видів діяльності. Не треба
гнатися за кількістю різновидів діяльності. Більш ефективні, але затратні за
часом рольові, дійові, імітаційні, організаційно-дійові ігри.
3. Підбиття підсумків уроку — не менш небезпечний
момент. Найчастіше вчителі наприкінці уроку ставлять два запитання:
- Чи сподобався вам урок, діти?
- Отже, що ви сьогодні
дізналися на уроці?
На перше запитання
наші чудові діти хором відповідають: «Так!» Невже вони підведуть учителя, який
складає іспит перед суворою комісією? А відповідаючи на друге запитання, вони
старанно називають усе, що робили на уроці. Навіщо? Є багато прийомів вихідної
рефлексії.
4. Оцінювання під час учіння має
набрати нового змісту. Час, коли оцінка носила зміст вироку закінчився.
Формувальне оцінювання має ввійти у
систему роботи кожного вчителя, який навчає у 5- 11 класах.
Отже,
показовий урок — це лінза, яка фокусує основні ідеї індивідуальної педагогічної
технології. Тому необхідно ще раз
подивитися на конкретне завдання конкретної теми та провести ревізію своїх
уявлень про особисту місію, персональний сенс своєї діяльності, а потім не забувати
утримувати їх у свідомості як критерій правильності своїх дій.
Схем аналізу уроку
є багато. Пропоную найголовніші моменти,які слід врахувати:
Схема самоаналізу уроку
Клас чи група, кількість присутніх
учнів, кількість за списком.
Тема уроку та її місце у структурі
навчального предмета, навчальній темі, взаємозв’язок даного уроку з попередніми
та наступними.
Тип уроку та його організаційна
структура. Мета уроку.
Стисла психолого-педагогічна
характеристика класу чи групи.
Відбір навчального змісту, форм і
методів навчання відповідно до мети уроку. Виділити головні етапи уроку та дати
їх повний аналіз, ґрунтуючись на результативності уроку.
Чи раціонально було розподілено час,
відведений на всі етапи уроку? Чи логічні “зв’язки” між етапами? Показати, як
інші етапи працювали на головний етап.
Відбір дидактичних матеріалів, ТЗН,
мультимедійного обладнання, наочних посібників, роздавальних матеріалів
відповідно до цілей заняття.
Як організовано оцінювання навчальних
досягнень учнів на уроці? На яких етапах заняття проводилось? В яких формах і
якими методами здійснювалось? Як організовано регулювання та корекція
навчальних досягнень учнів?
Психологічна атмосфера на занятті.
Самооцінка результативності уроку. Чи
вдалось реалізувати всі поставлені завдання уроку? Якщо не вдалось, то чому?
Намітити перспективи своєї діяльності.
Немає коментарів:
Дописати коментар