Сертифікати за участь в 9 освітньому трансфер - містечку інноваційних можливостей для вчителів зарубіжної літератури та основ християнської етики

            "Наративи сучасного освітнього простору:  

                         інструменти,засоби,механізми"

ТУТ:
 https://docs.google.com/presentation/d/13XI1m40iU8cFSMxPabk_n9zT2r-7H6B5/edit?usp=sharing&ouid=117268985661481783389&rtpof=true&sd=true 

  Професійна духовність учителя

   як фактор одухотвореності освітнього середовища

        Усі ми, люди, живемо в одному світі, хоча різні . Світ людини – це світ цінностей. Саме вони визначають характер буття людини. У наш час особливо важливими є духовні цінності. Саме тому актуальною стала тема презентаційного меседжу для вчителів основ християнської етики та етики (5 клас) – «Професійна духовність учителя як фактор одухотвореності освітнього середовища». Від глибоко духовного вчителя до серця кожного учня має бути прокладений шлях формування духовної особистості. Це не просто громадське гасло. Це справжній біль суспільства.

Питання  духовної культури вчителя слід розглядати не лише з тими , хто викладає основи християнської етики, а з кожним педагогом. Вірю, що це питання часу. Тому рекомендую прочитати дуже цікаву книгу Сергія Миколина «Духовність людини». Вона раптово не вилікує всі Ваші душевні страждання і хвороби тіла, але допоможе визначитися в пізнанні причин їх появи, буде істинним провідником в житті, дієвою підтримкою в пізнанні своєї суті, своєї душі.                                                                

       Про цікаву технологію «Лоції» та метод аналогій на уроках духовно – морального спрямування як ефективний інструментарій формування критичного мислення в системі сучасної національної освіти розповіла ПАВЛОВА ОКСАНА ,учитель – методист, учитель основ християнської етики Маріупольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, кавалер ордену святої великомучениці Катерини. Присутні були вражені від розповіді Оксани Вікторівни про її «уроки духовності» у теперішній війні та глибоку практикуючу віру в Бога.

Презентація ТУТ 

https://docs.google.com/presentation/d/1z7Y2CDSglzBrOgXhS3hTisUd97rn4ru0/edit?usp=sharing&ouid=117268985661481783389&rtpof=true&sd=true 

 

Що «не треба» на показовому уроці

             Дорогі колеги, однодумці! Хочу поділитись з Вами своїми роздумами про показовий урок. Їх за свої 

роки педагогічного стажу відвідала дуже багато!!! Сама провела таких уроків теж немало.Пережила і випробувала на власних уроках десятки різноманітних технологій. Не завжди бачила  їх результативність. Пропоную декілька штрихів, які слід врахувати при підготовці до таких уроків.

1.     Не варто  починати урок з вислову: «Сьогод­ні ми проведемо урок у незвичній формі!» Як правило, цю фразу вимовляють з інтригою в  голосі. Але навіщо? Якщо вчитель дає урок у своєму класі, цим він викриває се­бе і перед глядачами («Отже, він так узагалі не працює, але перед нами вирішив виявити оригінальність!»), і перед дітьми («Он як перед комісією виступає, а зазвичай він, виявляєть­ся, халтурить!»).

Порада: жодних нових форм на уро­ці - усе слід апробувати хоча б кілька разів до показового уроку. Ви маєте знати, які процедури дітям складно виконувати, як це подолати, як чіткіше давати інструктаж тощо. Це приходить тільки з досвідом.

 

2.Типові помилки при організації вивчення нового матеріалу

1.    Невиправдане прагнення підвищити рівень складності матеріалу, не врахувавши рівень можливостей учнів. Пам’ятайте, що принцип науковості в дидактиці розглядають у парі з принципом доступності.

2.І навпаки:  прагнення зробити матеріал доступним для дітей призводить до його зайвої примітивізації, навіть вульгаризації. Але ж принцип до­ступності в дидактиці доповнюється принципом науковості!

3.Оптимально за урок дитина мас змінити 4 - 7 видів ді­яльності. Не треба гнатися за кіль­кістю різновидів діяльності. Більш ефективні, але затратні за часом рольові, дійові, імітаційні, організа­ційно-дійові ігри.

 

3. Підбиття підсумків уроку — не менш небезпечний момент. Найчастіше вчителі наприкінці уроку ставлять два запитання:

- Чи сподобався вам урок, діти?

- Отже, що ви сьогодні дізна­лися на уроці?

На перше запитання наші чудові діти хором відповідають: «Так!» Невже вони підведуть учителя, який складає іспит перед суворою комісією? А відповідаючи на друге запитання, вони старанно називають усе, що робили на уроці. Навіщо? Є багато прийомів вихідної рефлексії.

 

4. Оцінювання під час учіння має набрати нового змісту. Час, коли оцінка носила зміст вироку закінчився. Формувальне оцінювання має  ввійти у систему роботи кожного вчителя, який навчає у 5- 11 класах.

 

Отже, показовий урок — це лінза, яка фокусує основні ідеї індивіду­альної педагогічної технології. Тому необхідно ще раз подивитися на кон­кретне завдання конкретної теми та провести ревізію своїх уявлень про особисту місію, персональний сенс своєї діяльності, а потім не за­бувати утримувати їх у свідомості як критерій правильності своїх дій.

 

Схем аналізу уроку є багато. Пропоную найголовніші моменти,які слід врахувати:

                                Схема самоаналізу уроку

Клас чи група, кількість присутніх учнів, кількість за списком.

Тема уроку та її місце у структурі навчального предмета, навчальній темі, взаємозв’язок даного уроку з попередніми та наступними.

Тип уроку та його організаційна структура. Мета уроку.

Стисла психолого-педагогічна характеристика класу чи групи.

Відбір навчального змісту, форм і методів навчання відповідно до мети уроку. Виділити головні етапи уроку та дати їх повний аналіз, ґрунтуючись на результативності уроку.

Чи раціонально було розподілено час, відведений на всі етапи уроку? Чи логічні “зв’язки” між етапами? Показати, як інші етапи працювали на головний етап.

Відбір дидактичних матеріалів, ТЗН, мультимедійного обладнання, наочних посібників, роздавальних матеріалів відповідно до цілей заняття.

Як організовано оцінювання навчальних досягнень учнів на уроці? На яких етапах заняття проводилось? В яких формах і якими методами здійснювалось? Як організовано регулювання та корекція навчальних досягнень учнів?

Психологічна атмосфера на занятті.

Самооцінка результативності уроку. Чи вдалось реалізувати всі поставлені завдання уроку? Якщо не вдалось, то чому?

Намітити перспективи своєї діяльності.

 

 

                          Цифрові техніки

              формувального оцінювання

                    в сучасній українській школі

            Основна ідея традиційної школи, яку часто не озвучують, але саме вона є основою дій педагога — все треба контролювати. Хто не виконав домашнє завдання, хто не заповнив щоденник, хто не вивчив вірш, хто не розв’язав рівняння. Головний інструмент, який сьогодні використовують для контролю, — оцінка.

          На практиці після оголошення оцінок часто спостерігаємо в учнів багато негативних емоцій, іноді сльози, ствердження “у мене нічого не виходить!” або кидання зошитів з викликом “взагалі робити не буду!”, втрату довіри до себе. Чи свідчить така реакція дітей про розвиток? Чи додає їм енергії, що так потрібна для подальшого руху?

 Навпаки — позбавляє сил.

          Дитина, яка вчиться у звичайній школі, відчуває дамоклів меч оцінки постійно. Які почуття це у неї викликає? Які цінності формує? Які навички розвиває? Сказати про позитив важко!

           На зміну традиційному оцінюванню приходить формувальне  - оцінювання для навчання. Це система з величезною кількістю методів і прийомів, під час якого діти мають можливість ідентифікувати свої сильні і слабкі сторони, зосередитися на тих навичках, що потребують удосконалення.

        На занятті  9 ТРАНСФЕР-МІСТЕЧКА ІННОВАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ – 2022 у формувально – діяльнісній локації  вчителі зарубіжної літератури та основ християнської етики  познайомились з техніками формувального оцінювання,розробленими Академією розвитку особистості (Анна – Марія Богосвятська, місто Львів). Спробували окремі техніки власноруч, усвідомили необхідність навчати учнів принципів і способів самооцінки та бажання покращення власних результатів.

  Вихідна рефлексія заняття свідчить про те, що присутні успішно засвоїли запропонований матеріал, а вчитель зарубіжної літератури Тернопільської класичної гімназії Клименко Марія Василівна отримала приз -  « Емодзі - стікери» для інтерактивного зошита.

    Придбати «Цифрові техніки формувального оцінювання» та « Емодзі – стікери» можна  за адресою  https://bogosvyatska.com/

Презентація ТУТ

https://docs.google.com/presentation/d/1uz6E1kFJIjl2tyVbmhyGv6UIPwzCuQ2W/edit?usp=sharing&ouid=117268985661481783389&rtpof=true&sd=true

 https://docs.google.com/presentation/d/1_eW2px8vxJYqIw9X8o7ikkqc27wKbDoP/edit?usp=sharing&ouid=117268985661481783389&rtpof=true&sd=true

 

           Для вчителів зарубіжної літератури,

                  основ християнської етики, етики

КОЛИ?                     17 листопада о 14.00

 Де ?                       https://meet.google.com/jjy-cuyo-boj

 

               Основні освітні тренди 2022

            Залишайтесь в курсі останніх загальносвітових

                       сучасних тенденцій

Тренди – це основні тенденції, куди рухається світ і освіта.

1. Тотальна цифровізація

 

Основна причина відходу навчання у цифровий світ – глобалізація, пандемія коронавірусу, воєнний стан в Україні, суттєве зростання учнів і студентів. Від простих відеолекцій вчителі перейшли до ефективніших форматів роботи, які передбачають активну взаємодію учасників освітнього процесу, використання різних онлайн-платформ та онлайн-інструментів для навчання.

2. Активна проєктна робота

Реалії життя чекають від вчорашніх випускників не теоретичних знань, а практичних навичок. Педагоги менше витрачають часу на пояснення, а більше організовують групову активність і проєктну роботу.

        Учні отримують живий досвід:

- навчаються критично мислити і розв’язувати проблемні завдання;

- на практиці відпрацьовують отримані знання та навички;

- шукають творчі рішення; краще засвоюють інформацію;

- навчаються спілкуватися та співпрацювати з іншими;

 - підтримують високий рівень мотивації до навчання.

3. Безперервне навчання, або Lifelong Learning

Суспільство розвивається шаленими темпами, і педагоги, щоб іти в ногу з часом, повинні володіти вмінням мобілізувати свої сили і можливості, щоб не опинитися на околицях цього розвитку.

4. Візуалізація  

У сучасному світі учням досить складно концентруватися та довго утримувати увагу. Тому, щоб утримати увагу дітей, доведеться постаратися.

Візуалізація інформації дозволяє поєднати текстовий коментар із зображенням. 

Візуалізувати можна все: будь-яку теорію, процес, історичну подію, інструкцію, портрет тощо. Вона є основною при створенні презентацій.

Основні три вимоги до використання візуальних засобів: простота, ясність, гармонійність.

5. Гейміфікація

Гейміфікація – це освіта у розважальному форматі, у формі гри. 

Наукові парки, веб-квести, анімовані навчальні ролики, буктрейлери, емодзі-історії – це могутні засоби для формування компетентностей.

 «Вчися граючи!» –  основне гасло  гейміфікації в навчанні.

З’явився навіть особливий термін – edutainment, який поєднує в собі поняття «навчання» (education) та «розвага» (entertainment).

6.Адаптивне навчання 

Основне завдання адаптивного навчання – розробка індивідуальної освітньої програми для кожного учня. При складанні такої програми до уваги береться бажання дитини поліпшити певні знання.

Також при адаптивному навчанні постійно відстежуються чинники, що впливають на успішність навчання. Учитель підбирає оптимальний формат матеріалів, намагається утримати інтерес учня протягом всього курсу.

7.Асинхронне навчання

Формат навчання, коли контакт між учнем і вчителем здійснюється із затримкою у часі. Зазвичай, учитель готує і структурує матеріали для вивчення заздалегідь, а учні отримують до них доступ і навчаються, як правило, за вільним графіком.

Асинхронний режим дає учням можливість працювати над навчальними завданнями у своєму темпі. Немає необхідності намагатися з останніх сил наздогнати клас, можна спокійно приділити більше уваги темі, яка видалася складною.

8. Soft skills – навички майбутнього

У майбутньому найбільш цінними працівниками будуть не ті люди, які колись багато вивчили, а ті, які вміють ефективно підлаштовуватись під нові умови, навчатися протягом життя та знаходити нестандартні рішення.

Людині, яка мріє досягти успіху в професії, варто безперервно розвивати і прокачувати як жорсткі навички (hard skills, або професійні навички), так і гнучкі (soft skills), зокрема:

– критичне мислення, креативність,

– вміння працювати в команді, лідерство,

– тайм-менеджмент, вміння вирішувати проблеми та ін.

Тому якщо вчитель хоче виховати учнів успішними, необхідно активно розвивати саме ці навички.

9. STEAM-освіта 

STEAM = Science, Technology, Engineering, Arts, and Mathematics – природничі науки, технологія, інжиніринг, мистецтво, математика.

STEAM-підхід до навчання дозволяє готувати дітей до професій майбутнього. Існує  навіть Національний день STEAM – 8 листопада.

10. Agile і Scrum-технології

Серед тенденцій сучасної освіти не лише нові формати, а й підходи до методик організації навчального процесу. Один із них – це впровадження принципів Agile та Scrum-технологій.

Скрам – це методика, за якою одна чи кілька самоорганізованих команд (до 7 осіб) створюють продукт поетапно, частинами. У скрамі є система ролей, подій, правил та артефактів.

Методологія Agile навчає учнів давати собі постійний зворотний зв’язок, відповідально ставитися до кожного етапу та підтримувати високу мотивацію.

Agile та Scrum в освіті дозволяє розбити навчальний процес на короткі відрізки, посилити командну роботу над проєктами та постійно відстежувати результат навчання.

11.Чат-боти

Чат-боти – один із нових інструментів у навчанні. Вони володіють функціоналом, що дозволяє відповісти на запитання учня і поставити власні запитання, а також допомагають учню освоїти навчальний матеріал навіть у відсутності вчителя. Чат-боти здатні пояснити базові правила, вказати місце в підручнику або покликання в інтернеті, надсилати нагадування та проводити невеликі опитування.

З ними процес навчання стає цікавішим, але навряд чи глибшим.

                           12.Віртуальна (VR) і доповнена (AR) реальність

Ці технології створюють середовище для навчання, яке практично неможливо організувати іншими способами. Вони створюють можливості дистанційної взаємодії з об’єктами, які недоступні в інших умовах, подорожей у часі, можливість одночасної взаємодії з фізичними та віртуальними об’єктами із застосуванням AR, можливість дистанційного спілкування з іншими людьми.

Вчителі ж отримують завдяки віртуальній та доповненій реальності чудову можливість подавати складну теорію просто та цікаво, мотивувати учнів до навчання та просто зробити уроки цікавішими.