ДОРОГІ
ВЧИТЕЛІ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ і ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ!
ЗМІСТ
1.Світова література с.1 – 3
2.Художня культура с. 3 - 5
СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА
( методична
скарбничка)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 21.08.2010 р. N 1/9-580
(витяги)
З метою систематизації та упорядкування
навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість
видів контролю у процесі вивчення світової літератури у кожному класі. Поданий
у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов'язковим для проведення в
кожному семестрі. Вчитель на власний розсуд може збільшити кількість видів
контролю відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо. Обов'язкова кількість видів контролю
5 - 9 класи
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
| Семестри |
I
|
II
|
I
|
II
|
I
|
II
|
I
|
II
|
I
|
II
|
| Контрольні роботи у формі: |
2
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
| контрольного класного твору; |
-
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
| виконання інших завдань (тестів, відповідей
на запитання тощо) |
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
| Уроки розвитку мовлення* (РМ) |
2
(у + п) |
2
(у + п) |
2
(у + п) |
2
(у + п) |
2
(у + п) |
2
(у + п) |
2
(у + п) |
2
(у + п) |
2
(у + п) |
2
(у + п) |
| Уроки позакласного читання (ПЧ) |
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
1
|
| Контрольний домашній твір |
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
1
|
1
|
| Перевірка зошитів |
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У 8 - 9 класах з
поглибленим вивченням світової літератури пропорційно збільшується кількість
контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається
кількість і види контрольних робіт)
1
10 -
11 класи
Класи
|
10
|
11
|
10
|
11
|
10
|
11
|
||||||||
| Семестри |
I
|
II
|
I
|
II
|
I
|
II
|
I
|
II
|
I
|
II
|
I
|
II
|
||
| Рівні |
Рівень
стандарту
|
Академічний
рівень
|
Профільний
рівень
|
|||||||||||
| Контрольні роботи у формі: |
2
|
2
|
2
|
2
|
3
|
3
|
3
|
3
|
4
|
4
|
4
|
4
|
||
| контрольного класного твору; |
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
| виконання інших завдань (тестів, відповідей
на запитання тощо) |
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
3
|
3
|
3
|
3
|
||
| Уроки розвитку мовлення* (РМ) |
2
у + п |
2
у + п |
2
у + п |
2
у + п |
2
у + п |
2
у + п |
2
у + п |
2
у + п |
3
1у + 2п |
3
1у + 2п |
3
1у + 2п |
3
1у + 2п |
||
| Уроки позакласного читання (ПЧ) |
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
||
| Контрольний домашній твір |
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
| Перевірка зошитів |
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
||
* У кожному семестрі обов'язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого - писемного. Умовне позначення у таблиці - (у + п). Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 р. N 806 "Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах" загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки. Щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків нагадуємо, що вчитель-словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо: посібник має гриф "Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах"; від дати надання грифу посібникові минуло не більше п'яти років.
Звертаємо
особливу увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.
Орієнтовна схема запису в журналі
результатів оцінювання навчальних досягнень учнів зі світової літератури
N п/п
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зо-
шит |
На-
пам'ять |
Тема-
тична |
Зо-
шит |
Зо-
шит |
Тема-
тична |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1
|
Анікін
Олег
|
10
|
8
|
10
|
9
|
10
|
9
|
10
|
10
|
10
|
9
|
10
|
10
|
10
|
10
|
10
|
10
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
N
п/п |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
До-
машній твір |
Зо-
шит |
Тема-
тична |
I
се- местр |
Скори-
гована |
На-
пам'ять |
Зо-
шит |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1
|
Анікін
Олег
|
9
|
10
|
9
|
11
|
11
|
11
|
9
|
10
|
10
|
10
|
9
|
9
|
10
|
9
|
9
|
10
|
11
|
10
|
9
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
N п/п
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Зо-
шит |
До-
машній твір |
Тема-
тична |
На-
пам'ять |
Зо-
шит |
Зо-
шит |
Тема-
тична |
|||||||||||||||||||||||||
1
|
Анікін
Олег
|
9
|
10
|
9
|
10
|
10
|
10
|
9
|
9
|
10
|
10
|
8
|
8
|
10
|
10
|
10
|
10
|
11
|
11
|
9
|
|||||||||||
N п/п
|
|||||||||||||
Зошит
|
Тематична
|
II семестр
|
Скоригована
|
Річна
|
ДПА
|
Апеляційна
|
|||||||
1
|
Анікін
Олег
|
10
|
10
|
11
|
10
|
11
|
10
|
10
|
11
|
||||
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконував(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом "Тематична" виставляється н/а (не атестований(а)).
Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок і має бути наближеним до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання. При цьому слід ураховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо), але завжди на користь учня.
Наприклад, за відсутності однієї тематичної оцінки (учень був не атестований (н/а) з поважної причини) семестровий бал має виставлятися на підставі наявних тематичних оцінок на користь дитини, з урахуванням самостійного засвоєння нею матеріалу попередньої теми, за яку виставлено "н/а".
Світова
література
(про
викладання світової літератури у 2014- 2015 н.р.Витяги)
У 2014-2015 навчальному році
вивчення світової літератури у 7-9
класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою,
затвердженою Міністерством: Зарубіжна література. 5–12 класи. Програма для
загальноосвітніх навчальних.– К. : Ірпінь: Перун, 2005.
У 5 та 6 класах загальноосвітніх
навчальних закладів навчання здійснюватиметься за новою програмою, затвердженою
Міністерством: Зарубіжна література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів. - К.: Видавничий дім «Освіта»,
2013.
У програмі
реалізовано нову структуру літературної освіти, яка затверджена новим Державним
стандартом базової і повної загальної середньої освіти. Курс світової
літератури в загальноосвітній школі поділено на три етапи: 5-7 класи – прилучення до читання, 8-9 класи – системне читання, 10-11 класи – творчо-критичне читання.
Вивчення світової літератури в 5 – 7
класах побудовано на поєднанні проблемно-тематичного і жанрового принципів; у 8 – 9 класах –
історико-літературного і жанрово-родового принципів; у 10-11 класах – історико-літературного
і мультикультурного принципів. Така
структура дає можливість вивчати твори світової літератури не тільки за
хронологією, а й за принципом концентричного розширення (від простого – до
складного, від початкових уявлень про літературне явище або творчість
письменника – до поглиблення знань про них). Нова структура літературної освіти
реалізує принцип перспективності в навчанні, дає можливість учням повертатися
до того чи іншого письменника або етапу літератури в різні періоди, виховує у
школярів повагу до книги, потребу йти поруч з улюбленими творами й митцями протягом
подальшого життя.
Програма є
основою для календарно-тематичного та поурочного планування, в якому вчитель,
враховуючи запропоновану кількість годин на вивчення тем у межах розділу,
розподіляє години на вивчення художніх творів і види навчальної діяльності,
планує види роботи, що спрямовані на опанування змісту матеріалу та формування
вмінь і навичок учнів, опрацювання різних рубрик програми. Це дасть можливість
вчителеві вільно і творчо підійти до реалізації програми в кожному класі,
врахувати інтереси й рівень підготовки учнів, конкретні умови викладання
(наявність художніх текстів; використання інформаційно-комунікаційних
технологій; рівень володіння учнями іноземними мовами, знання української мови
і літератури, історії та інших предметів; підготовка до контрольного оцінювання
тощо).
Програма
містить обов’язковий і варіативний компоненти (відповідно 80 %:20 %) . У
кожному класі запропоновано теми й твори для обов’язкового текстуального
вивчення, у тому числі поетичні твори для вивчення напам’ять. Варіативний
компонент забезпечується можливістю вибору (вчителем і учнями) творів у межах
обов’язкових тем, а також для уроків вивчення сучасної літератури, розвитку
мовлення, позакласного читання і для уроків із резервного часу. Вибір учнів (в
окремих розділах і темах програми) вимагає від учителя відповідного планування
уроків, творчості, врахування читацьких інтересів молоді, здатності йти поруч
зі своїми вихованцями, допомагати формуванню їхніх духовних потреб та
естетичних смаків у сучасний період.
6 клас за
новою навчальною програмою продовжує етап літературної освіти – прилучення до
читання (5-7 класи), який продовжує розкривати учням неосяжний світ світової
художньої літератури.
Можливі види контрольних робіт:
–
тест;
–
відповіді на
запитання;
–
контрольний
літературний диктант;
–
анкета
головного героя;
–
комбінована
контрольна робота тощо;
–
письмові
контрольні твори.
Можливі види контрольних робіт із
розвитку мовлення:
–
складання
оповідання (казки) за прислів’ям;
–
добір
прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну
ідею твору;
–
введення
власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;
–
усний
переказ оповідання, епізоду твору;
–
твір-характеристика
персонажа;
–
написання
асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;
–
написання
вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;
–
твір-опис за
картиною;
–
складання
тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);
–
підготовка
проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального
чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних
уподобань письменника тощо;
–
складання
анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;
–
написання
реферату;
–
ідейно-художній
аналіз поетичного чи прозового твору;
–
написання
листа авторові улюбленої книжки;
–
інсценізація
твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.
У програмі
для 6 класу подано такий розподіл годин: 58 на вивчення творів, 4 на розвитку
мовлення, 4 для позакласного читання та 4 як резерв для використання на розсуд
вчителя, який має змогу за потреби вносити деякі корективи (години можуть
використовуватися на засвоєння недостатньо вивченого або забутого, проведення
консультацій, індивідуальних занять з учнями).
3
Вивчення
світової літератури у 6 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2014/2015
навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими
Міністерством:
Ніколенко О.М., Конєва Т.М.,
Орлова О. В., Зуєнко М. О., Кобзар О. І. Світова
література. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.:
Грамота, 2014.
Волощук Є.В.
Світова література. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів.
– К.: Генеза, 2014.
Представлені підручники відповідають вимогам програми зі світової
літератури для 6 класу загальноосвітніх
навчальних закладів, хоча кожен з них має свої особливості
Оцінку за
ведення зошита зі світової літератури виставляють у кожному класі окремою
колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої
тематичної.
Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, слід враховувати:
наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність;
уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму). Учитель обов’язково перевіряє кілька
робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, кількість цих
робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).
«Геніальна література живе вічно»,-М.Булгаков.
-4 вересня - 205 років від дня народження Ю.Словацького;
-15 вересня - 220 років від дня народження Д.Ф.Купера;
- 26 вересня - 120 років від дня народження А.І.Цвєтаєвої;????
-15 жовтня -200 років від дня народження М.Лермонтова .
ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА
Вчителю художньої культури на кожний день:
1.Мистецтво вимагає знань ( Б.Брехт).
2.Життя коротке, мистецтво вічне ( Гіппократ).
3.Мистецтво змиває пил повсякденний з душі ( П.Пікассо).
4.Подивитися
вгору і побачити клаптик неба крізь гілки – те ж саме, що знайти скарб (Г.Моро).
Методичні рекомендації щодо вивчення предмета
«Художня
культура»
на 2014/2015 навчальний рік
(витяги)
У 9 класі навчальним предметом
художньо-естетичного циклу є художня культура, яка вивчається за програмою
«Художня культура» авт. Л.Масол, Н.Миропольська (вид. «Перун», 2005 р.; www.mon.gov.ua).
Її зміст є логічним узагальненням вивченого
учнями на уроках мистецьких дисциплін у 1-8 класах та пропедевтикою подальшого
вивчення художньої культури у старшій профільній школі.
Звертаємо
увагу, що відповідно до рекомендацій Міністерства (лист МОН від 27.01.2009 №
1/9-55), зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета, рекомендовано під
час комплектації педагогічних працівників передбачити годинне навантаження з
художньої культури насамперед учителів музичного чи образотворчого мистецтва.
Учні 10-11 класів відповідно до
обраного профілю навчання опановуватимуть художню культуру за програмами рівня
стандарт, академічного та профільного рівня, що міститься в Збірнику програм з
художньо-естетичного циклу для 5-11 класів (вид. «Перун», 2005 р.), Збірнику
програм для профільного навчання (вид. «Оберіг», 2009 р.) та розміщені на
офіційному веб-сайті МОНУ (www.mon.gov.ua).
Нагадуємо, що відповідно до наказу МОНУ від 02.08.2012 №882 «Про використання навчально-методичної
літератури у загальноосвітніх навчальних закладах», загальноосвітнім навчальним
закладам дозволяється використовувати в організації навчально-виховного процесу
тільки ту навчальну літературу, якій надано відповідний гриф МОНУ або схвалення
для використання у загальноосвітніх навчальних закладах.
Рекомендуємо педагогам художньої культури перейти із
площини монологічного викладу навчального матеріалу у площину конструювання
діалогу між учнями. Цьому сприятиме використання різноманітних форм роботи на
уроці, зокрема, інноваційних художньо-педагогічних
технологій –
інтегративних, проблемних, інтерактивних (дискусії, диспути), проектних
(індивідуальні, групові та колективні проектні завдання), переважно замінюючи
монологічну форму подачі матеріалу на діалогічну. Звертаємо увагу, що
проектна діяльність має організовуватися на добровільних засадах: це
стосується як вибору теми й обсягу пошукової роботи, так і форм презентації. В
умовах особистісно-орієнтованого навчання головним завданням вчителя стає
зацікавити учнів предметом, віднайти завдання, які відповідатимуть і
здібностям, і можливостям кожного школяра. Проектну діяльність учнів треба
ретельно планувати, поетапно відстежувати й оцінювати результати. Вчителеві
доцільно стежити за виконанням проектів, допомагати учням організовувати свою
роботу, вчасно коректувати її, консультувати в разі виникнення труднощів.
Крім
того, у старшій профільній школі важливим постає завдання професійної орієнтації учнів. Для цього варто зокрема у профільних
класах посилити практичну спрямованість курсу через систему спеціальних
творчих завдань з урахуванням інтересів учнів, які водночас виконують функцію «професійних випробувань»
з метою реалізувати й перевірити здібності
учнів.
Основними
і обов’язковими видами діяльності на уроках, як уже зазначалося,
має бути сприймання і аналіз-інтерпретація творів мистецтва та мистецька
діяльність учнів (вокально-хорова, художньо-практична, творча). Тому оцінювання
навчальних досягнень учнів здійснюється за основними видами діяльності на
уроках відповідно до
орієнтовних Вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у
системі загальної середньої освіти (наказ МОН від 21.08.2013 № 1222).
Тематичні
оцінки з художньої культури у 10 – 11 класах виставляються після вивчення
відповідного розділу програми. При виставленні тематичної оцінки
враховуються всі види навчальної
діяльності учнів, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Тематична
оцінка не підлягає коригуванню. Семестрове оцінювання
здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають
враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета
протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту
тощо. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.
У 9 та 11 класах предмет «Художня
культура» може складатися під час державної
підсумкової атестації як предмет за вибором в основній та старшій школі, та
як профільний предмет в 11 класі (для учнів, які навчалися у класах з
профільним навчанням). У загальноосвітніх навчальних закладах (класах, групах)
з поглибленим вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах, ліцеях,
гімназіях, колегіумах таким предметом за вибором може бути той, що вивчався
поглиблено. Державна підсумкова атестація з художньої культури проводиться
відповідно до рекомендацій Міністерства. Підготовкою до успішного складання
державної підсумкової атестації може бути системне застосування на
уроках художньої культури типів завдань, запропонованих у збірниках для
державної підсумкової атестації – завдання на порівняння, узагальнення і
систематизацію, здійснення мистецьких аналогій, аналіз-інтерпетацію мистецьких
творів, створення міні-проектів.
Порядок
заповнення сторінок класного журналу та оцінювання навчальних досягнень учнів
5-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до
наказу МОН від 03.06.2008 № 496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного
журналу учнів 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів»
Домашні
завдання з художньої культури можуть бути практично-творчого чи дослідницько-пошукового
характеру (зокрема, виконання проектів, добір
асоціативного (візуального, музичного) ряду, підготовка сценарію позакласного
заходу, упорядкування картотеки).
Немає коментарів:
Дописати коментар