«Є тільки один ідеал довершеності, перед яким схиляються усі народи. Це ідеал, що його нам дає християнство» (К.Ушинський).

    Одним із першочергових завдань НУШ є забезпечення виховання підростаючого покоління на засадах традиційних українських духовних і моральних цінностей .Тому виникає необхідність вивчення курсу «Основи християнської етики», мета якого – формування в учнів християнських моральних чеснот.

 Пріоритетність духовно – морального виховання у процесі формування життєвих компетентностей школярів – тема чергової зустрічі вчителів основ християнської етики міста Тернополя.

ХХІ століття разом з розвитком інноваційних технологій принесло ряд випробувань у сім’ї учасників освітнього процесу – сучасні діти позбавлені основ здорового дитинства:

-         перевантаження змістом навчальних програм;

-         емоційно неврівноважені батьки або їх відсутність;

-         безперервна зайнятість гаджетами;

-         відсутність збалансованого харчування;

 

За втрату повноцінного дитинства приходить сумна розплата: за останні 15 років:

-         кожна п’ята дитина має розлади психіки;

-         поширеність синдрому дефіциту уваги зросла на 43%;

-         поширеність підліткової депресії зросла на 37%;

-         частота самогубств серед дітей 10-14 років зросла на 200%.

Як би не було боляче,слід визнати що однією з першочергових причин такого жалюгідного становища є глибока бездуховність учасників освітнього процесу. Тому так важливо активізувати роботу вчителя основ християнської етики. Актуальними як ніколи, є слова Митрополита Андрея Шептицького: «У кожну працю треба вкладати своє серце, цілого себе,і то в усіх званнях, бо інакше праця не дає добрих наслідків».

Думками про формування духовності учасників освітнього процесу поділився запрошений на зустріч Голова комісії Тернопільсько – Зборівської  Архиєпархії УГК  о. Іван Зозуля. Отець презентував слухачам тему «Золоте правило у роботі з дітьми ». Глибоко прокоментував стан дітей з різними психологічними проблемами, розкрив шляхи роботи з ними. Наголосив на ролі вчителя основ християнської етики у формуванні компетентностей школяра. Вчителі мали змогу почути відповіді на різноманітні питання духовності та викладання предмету, отримали методичні рекомендації щодо активізації позакласної роботи.

Відео до семінару ТУТ:

https://www.youtube.com/watch?v=qHVD_6cpwLk&ab_channel=%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F%D0%92%D0%95%D0%96%D0%90

 

 

Формувальне оцінювання – вектор до успіху

     учасників освітнього                      процесу

 У Концепції Нової української школи задекларовано зміни підходів до оцінювання результатів навчання. Одним із таких підходів є формувальне оцінювання, яке вважають оцінюванням для поліпшення навчання.

Формувальне оцінювання має мотивувати і надихати дитину на навчальну діяльність, вияв власних здобутків та сприяти формуванню навичок застосування знань і умінь при виконанні практико орієнтованих завдань.

Формувальне оцінювання пов’язане з такими важливими завданнями:

 - сприяти впевненості учня у власних силах;

- надавати орієнтири, корисні поради на певних етапах навчання;

- сигналізувати про складнощі;

- забезпечувати діалог «учитель-учень»;

- формувати стратегію успішного навчання.

Орієнтирами для конструювання моделі формувального оцінювання у конкретному класі мають бути такі запитання:

- Хто оцінює? Потрібно пам’ятати, що досягнення учня може оцінити не тільки вчитель, а й сам учень.

- Як оцінювати? Оцінювання має проводитись на основі розроблених та затверджених критеріїв, які вчитель повідомляє учням на початку навчання.

-  Що оцінювати? Вміння презентувати набуті знання, спосіб виконання завдань, результати та спосіб їх досягнення, рівень опанування учнями компетентностей тощо.

-  Навіщо оцінювати? Щоб діагностувати складнощі, мотивувати, підтримувати успіхи у досягненні навчальних цілей, виявляти навчальні потреби.

Характерні ознаки формувального оцінювання

ü це не оцінка, а механізм формування навчального процесу;

ü це інструмент підтримки, а не контролю;

ü відбувається під час навчання і є його частиною;

ü оцінює процес навчання;

ü завжди є позитивним;

ü індивідуалізоване;

ü забезпечує зворотний зв'язок, який допомагає зрозуміти наступні кроки в навчанні;

ü усвідомлення самим учнем дистанції між тим, чого він хоче досягти, і тим, де він знаходиться в даний момент;

ü планування того, що учень повинен зробити, щоб цю дистанцію скоротити;

 

Отже, формувальне оцінювання дає можливість учням усвідомлювати й відслідковувати особистий прогрес і планувати подальші кроки з допомогою учителя.  Для педагога формувальне оцінювання означає бути поруч з учнем і вести його до успіху. Учителі використовують інформацію з оцінювання для корегування навчання та забезпечення правильного виконання учнями завдань. Коли наставники регулярно залучають учнів до збирання та перевірки інформації про своє навчання, вони допомагають їм ставати відповідальними  та самостійними. 

Презентація    https://docs.google.com/presentation/d/1eArxJKiif3c08Lg_XxJsdqRPB8fZ3kCy/edit?usp=sharing&ouid=117268985661481783389&rtpof=true&sd=true